Про те, на якій стадії знаходяться переговори і коли атлетка зможе виступати за нову збірну, Віра Ребрик розповіла Еспресо.TV.
- Чи обговорюють з вами особисто умови вашого переходу під знамена Росії чи вас просто ставлять перед фактом?
- Поки що перемови тривають на рівні російської та української федерацій. Якщо це не принесе результатів, тоді за справу візьметься Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій IAAF. Українська федерація просить для мене максимальний термін карантину – 3 роки. Хоча я цього не розумію. Я ж не з власної волі перейшла у збірну Росії. З української федерації мені взагалі ніхто не дзвонить. Я про все дізнаюся від інших людей.
- Існує ризик того, що, якщо Україна не поступиться, то Росія не захоче платити компенсацію? Тоді через три роки карантину ви можете пропустити Олімпійські ігри-2016…
- Я навіть не думала про це… Ну так українська федерація спеціально і просить максимальний термін заборони виступати за іншу країну, щоб я не поїхала на Ігри. Як мені сказали українські спортивні чиновники: "Якщо ти поїдеш на Олімпіаду, то який нам сенс у тому, щоб ти виступала за іншу країну?"
- Є надія на те, що цього року ви візьмете участь у міжнародних турнірах?
- На чемпіонаті Європи, який відбудеться у Цюріху 12 – 17 серпня, точно не виступатиму. Думаю, до кінця року мої виступи за збірну Росії на міжнародних змаганнях – під питанням.
- Чи відомо вам у межах якої суми йде річ про грошову компенсацію, яку Україна хоче отримати від Росії?
- Я не знаю. Під час обговорення на переговорах цифра може змінюватися. Я думаю, що Україна просить велику суму. Та я не розумію, на якій підставі. На зборах я сиділа постійно вдома, отримувала гроші тільки на харчування. За проживання мені не давали. Якщо порахувати, то не так вже й багато я отримала від української федерації.
- Не шкодуєте, що вирішили змінити громадянство і тепер в спортивній кар’єрі маєте стільки проблем?
- А в мене не було інших варіантів. Залишити батьків і сім’ю, а самій кудись поїхати? Я так не могла зробити.
- А як тренер порадив вам пережити цю ситуацію?
- Чекати, набравшись терпіння. Зараз готуємося до чемпіонату Росії, який прийматиме Казань 21 – 23 липня.
- А міжнародні старти вже не значаться у вашому календарі?
- Мене запрошували взяти участь у турнірах, і ми планували це зробити. Але зараз у мене такий переломний період в кар’єрі, що я б відмовилася від участі. Чекаю чемпіонат Росії і буду готуватися на наступний рік.
- На четвертому етапі "Діамантової ліги" ви виступали за протоколами як українська спортсменка, проте в російській екіпіровці…
- Для міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій я й досі українка. Проте виступала я в Римі все ж таки під російським прапором. Ми дуже довго розмовляли з організаторами, вирішуючи це нелегке питання.
- Цим займалися ви разом з тренером чи російська федерація?
- Ну, мені російська сторона сказала, якщо хочу виступити на "Діамантовій лізі", то або виступаю під триколором, або взагалі не виходжу на старт. Ні, мене не заставляли і не примушували. Просто по факту я вже не можу виступати за Україну. Тож нам з тренером довелося вирішувати це питання, щоб змагання не пропали.
- Тоді на етапі "Діамантової ліги" виступало ще дві українки – Ганна Гацько-Федусова та Маргарита Дорожон. Спілкувалися з ними до чи після змагань?
- І до, і після. Я дружу з Анею Гацько, тож ми з нею спілкуємося завжди. Незалежно від того, де знаходимося, завжди тримаємо зв'язок. Я стільки років - на зборах і змаганнях – провела разом з українськими легкоатлетами, що з багатьма продовжую товаришувати.
- Чи передбачаються збори з російською командою?
- Ми сидимо на зборах в Ялті, не виїжджаємо з тренером. Навіщо нам кудись їхати, якщо у нас тут є всі умови?
- Курортний сезон зараз в розпалі. Чи змінилася Ялта порівняно з іншими роками?
- Думаю, ці зміни більше на рівні політики і держав. Усі, як жили, так і продовжують жити. Нічого не змінилося. Є туристи. Особисто я цього року на пляжі була лише один раз – ввечері після тренування заїхала покупатися в морі. Все якось часу бракує.