З автотранспортного підприємства Управління справами президента РФ зникли 215 нових автомобільних шин. Коротше кажучи, з кремлівського гаража поцупили майже п’ятдесят чотири комплекти гуми. До машин, чиє призначення – возити керівні дупи.
Як не крути, історія чудова: під самим носом у "самодержця", через якого світ балансує на межі глобальної війни, завелися пройдисвіти, яким його самодержавство – до одного місця разом з усією владною вертикаллю.
З іншого боку, російські ЗМІ твердять, що на роботі кремлівського автопарку крадіжка ніяк не позначилась. Тобто, понад сім сотень машин як їздили, так і їздять: нестача відкрилася під час інвентаризації складу.
Звісно, кримінальне провадження вже порушено. І, певно, когось навіть таки впіймають і осудять. Не виключено навіть, що впаяють максимальний передбачений термін – аби знали, що з начальством у таких оборудках треба ділитись. Адже тоді пропале державне майно напевно просто списали б, тим більше, що в такий спосіб ховали й куди більші кошти, аніж якийсь там мільйон рублів. Втім, можливо, що термін буде якраз мінімальним – за умови, якщо злочинці те-таки начальство злиють. Хоча найімовірніше, конкретних винуватців буде цілий гараж. Позичати в держави назовсім – одна з найбільш живучих радянських практик. І коли вже Путін веде країну "назад в СРСР", то нащо ж нехтувати такою корисною традицією?
Проте в будь-якому разі, факт лишається фактом: в цій новині маємо чудову метафору Росії в окремо взятому гаражі. Рязанову впору знімати сіквел своєї знаменитої комедії – та навряд чи сюжет пропустить цензура.
Отже, де не взялась – пропажа. Але до цього нікому нема діла: "закрома родіни" настільки великі, що вона толком і не знає, що в них зберігається. Як у пісні – "широка страна моя родная", а в ней всего много – прям-таки чересчур. Ви уявляєте, що таке автопарк на сімсот машин? Уявляєте, у скільки обходиться його утримання – всі ці запчастини, ТО, ремонти, бензин? А уявляєте, навіщо він такий? Не знаю, в кого як, а в мене закрадається підозра, що ночами, коли в Москві нарешті трішки розсмоктуються корки, Володимир Володимирович інкогніто пробирається до якої-небудь «волги» й відправляється «бомбити», аби поправити багатостраждальний російський бюджет. Ну і вся вертикаль слідом за ним. А що, служба таксі "Кримнаш" нині має бути доволі популярним сервісом – з такою-то рекламою.
Втім, слуги государеві не можуть спустити цю справу на гальмах: ідеться ж бо про честь корони! І тут слід уважно розібратись. Чи це справа рук люмпенізованих робінгудів у спецівках? Чи ці робінгуди, бува не заражені штамом комуністичного вірусу "грабуй награбоване"? Чи їх не завербував "Правий сектор"? Чи то, може, гаражний завхоз отримує зарплату в ЦРУ? А відтак справжньою причиною зникнення покришок є намагання обмежити пересування такого собі ВВП, аби підставити його під удар кілера, найнятого Гуглом? То й самі ці шини втопили в Москві-ріці, аби замести сліди?
Та цих зусиль ніхто не помітив – Кремль глузує з режиму санкцій. Щоправда, ТАСС уповноважений заявити: весь автопарк керівництва держави має вітчизняне походження. З "Волгами" й так усе ясно, BMW збирають у Калінінграді, Ford - у Всеволожську, тож путінський наказ виконується беззаперечно. Пристойність понад усе.
Зрештою, ця байка зовсім про інше. Путін може скільки завгодно будувати новітню імперію, але його ж піддані руйнуватимуть її набагато швидше. Адже історія свідчить: імперський дух – це не тільки зневага до чужинців. Це насамперед повага до себе, і до власної держави. Чи є її виявом трішки розутий самодержець?