Кримські винороби можуть отримати нового керівника – клоуна всеєвропейського масштабу Жирара Депардьє, який не говорить жодною мовою, крім французької. Комічність ситуації полягає в тому, що кримські винороби не розмовляють жодною мовою крім російської. Але якщо з питаннями перекладу все можна було б залагодити, то уявити собі, що буде робити Депардьє з кримськими винами – цілковита загадка.
В межах колишнього СРСР Крим славиться своїми відносно непоганими портвейнами і доволі посередніми сухими винами, які подобаються не привченій до хорошого вина публіці. Щось кардинально змінити ні Депардьє, ні десяток таких самих, як він клоунів, звичайно не зможуть. І не зможуть по одній простій причині – на півострові, так само, як і в Росії ніхто не збирається робити якісне вино. 150 мільйонів росіян чудово живуть без хорошого дорогого вина. Винних гурманів в цій країні майже немає, а ті хто є – п'ють італійські, іспанські чи французькі вина. Тому перед Депардьє ніхто не ставитиме питання про покращення якості вин (зрештою, в цьому, перш за все має бути зацікавлений сам виробник). Депардьє буде виконувати функцію ведмедя з циганського табору. В потрібній момент російській публіці його показуватимуть і він перед камерами розпиватиме вино. Так само, як півроку тому в Мордовії він одягав місцеве вбрання і пив горілку.
При дворі княза Костянтина Острозького був воїн-ненажера, який під час званих обідів сидів за окремим столиком і дивував гостей кількістю їжі, яку він мав зжерти за час званого обіду. Якось під час такого обіду він помер від переїдання. Власне от таким воїном ненажерою і буде (зрештою вже є) Депардьє.
Але для того, щоб краще зрозуміти роль Депардьє в цій історії, варто згадати епізод із сучаної кримської історії. Після анексії Криму, на туристичну виставку в Росію в.о. мера Феодосії повіз тазик з барабулькою. Саме так він хотів закликати росіян приїздити в Феодосію. І все було б добре, якби в ресторанах Феодосії можна було б знайти барабульку. Ну дуже вже рідко вона там бувала і буває.