Навіщо рятують хмельницького губернатора Пруса?

У “білому домі” Хмельниччини паніка — треба негайно накрутити авторитет голови облдержадміністрації, “ударівця” Леоніда Пруса. Бо у столиці вже скалять зуби вовки, котрі із задоволенням хочуть з’їсти хмельницьку вівцю.

З доброю волі “повіреного” (є такий нардеп від УДАРу, який залагоджує справи Пруса) минулого тижня в області був оголошений збір підписів на підтримку пана губернатора. Слідуючи кращим традиціям Радянського союзу, “профілактичні бесіди” велися з активом керівників агропромислового розвитку, депутатами обласної ради, іншими небайдужими людьми, які переймаються майбутнім краю.

— Спілкувався з аграріями по телефону, проводив зустрічі. Настрої у них — підтримати Леоніда Пруса”, — поділився з автором цих рядків невдячною роботою заступник голови ОДА з питань АПК Володимир Кальніченко. Врешті-решт, епістолярне творіння пішло на Адміністрацію Президента. В актив Пруса записали непосильну роботу зі збором продуктів та речей для вояків, котрі у зоні АТО, пошук даху для переселенців з Донбасу та біженців із Криму тощо. Цей лист має на меті сприяти повторному перепризначенню Леоніда Івановича на посаду голови Хмельницької ОДА.

Замовили слово за Пруса, як колишні регіонали, так і бютівці. Їм надто вигідний такий образ кота Леопольда при владі на Хмельниччині. По-перше, пан Прус неконфліктний чоловік. Звісно, в області він мало на що впливає, — якщо потрібно залагодити питання, краще одразу виходити на “повіреного” губернатора, який сидить у Києві. По-друге, за чотири місяці Леонід Іванович майже не доторкнувся до авгієвих стайнь попередників. “Майданний” керівник комфортно себе почуває, коли поруч із ним сидить, приміром, колишній кандидат у нардепи від Партії регіонів і за сумісництвом начальник управління культури і релігій ОДА. Їй так і хочеться сказати: “Вельмишановний наш, Василю Степановичу”. От тільки окуляри і омолоджений вигляд губернатора стримують (Прус зовні дуже схожий з колишнім губернатором Василем Ядухою — авт.).

По-третє, весь негатив, як губкою, вбирає на себе діючий голова ОДА. Це закономірно: ти перша особа і повинен відповідати за процеси, що відбуваються на Хмельниччині. А для опонентів — це прихована зброя, яка в потрібний момент вистрелить. Таким чином, можна спрацювати на антирейтинги партії УДАР на Хмельниччині.

І найголовніший козир. Неприховане протистояння між головою ОДА і головою обласної ради робить сильнішими, як“Батьківщину”, так і Партію регіонів (оновлену). Виходить так, що, з одного боку, рятуючи рядового Пруса, з іншого, можна втопити голову Хмельницької обласної ради, свободівця Івана Гончара.

Цей сценарій сьогодні уже пишеться. Для того, щоб скинути Гончара, необхідно зайти підтримку у 2/3 депутатського корпусу, тобто набрати 70 голосів. Як стало відомо з розмов із депутатами, нині основна заковика з керівником фракції ВО “Батьківщина” і екс-головою обласної ради Іваном Гладуняком. Бо без його згоди, практично нереально зреалізувати цю дію. Якщо Гладуняк ввійде в роль Тараса Бульби (пам’ятаєте “Я тебе породив, я тебе і вб’ю!”), Гончару буде несолодко. Адже фактично за підтримки Гладуняка і компанії представник малочисельної фракції (4 із 104 депутатів має ВО “Свобода”) виріс до голови обласної ради.

Тому історія з листом за Пруса — це лише частина гри. Ціль і напрямок зовсім інші.