Сумно...коли згадуєш гру "Динамо" 1990 та 2000-их. Коли свіжі спогади про те, як у дворах хлопці одягали футболки Шевченка, Реброва і Белькевича. І ось, головне дербі нашої "дев'ятиповерхівки": Шевченко, Ребров, Белькевич та Лужний проти Баджо, Рауля, Морієнтеса та Зідана... І ти був одним з його "партнерів" по команді. Одним з хлопців, які із захопленням дивилися матчі непереможних "динамівців" у Лізі чемпіонів. І твоїм улюбленцем був він, білорус, якого не вважали легіонером, "мозок" команди...
Вболівальники його любили за естетичність та джентельменську поведінку на полі. Професіонали казали, що без Белькевича гра "Динамо" розвалиться. Так і було. В київському клубі й досі не можна виділити гравця, який зміг би, виходячи на заміну, вирішити хід матчу за 30 хвилин, інколи, одним точним пасом.
Для нас, журналістів, Белькевич запам'ятається людиною, яка не кидає слів на вітер. Він не любив "працювати язиком", як роблять деякі колишні футболісти на телеканалах. Він зважував кожне слово. Говорив тільки те, у чому був впевнений. Взяти інтерв'ю у Белькевича було справжнім подвигом. Деякі представники нашої професії, залежачи від редакційної політики видання або просто від відсутності совісті, часто перефразовували його слова. Вони робили інтерв'ю більш "гарячими". Це не подобалося Валентину, тому він не дуже хотів спілкуватися.
Відео: ТК Футбол
Для професіоналів, які знали його особисто, грали з ним, спілкувалися, тренувалися під його керівництвом, він залишиться найкращим легіонером в історії українського футболу. І це я неодноразово чув від сучасних тренерів і його колег. За своєю манерою гри Белькевич був унікальним футболістом, який володів обома ногами, чудово бачив поле, передбачав на декілька кроків уперед. У сучасному футболі його можна порівняти з італійцем Пірло. Ним цікавилися іноземні команди, але Белькевич був ключовим гравцем "Динамо", яке не хотіло відпускати футболіста. Можливо, він і сам не хотів йти з команди.
У збірній Білорусі він був найголовнішою зіркою і тягнув на собі хрест досить слабких партнерів.
Один з найкращих матчів Белькевича на моїй пам'яті - поєдинок кваліфікації Ліги чемпіонів "Стяуа" - "Динамо". Тоді Белькевич забив два голи і віддав розкішний пас на Мелащенка.
Кар'єру гравця Белькевич закінчив у 2009 році. У 2008 став українцем. З 2010 року працював у "молодіжці" київського клубу. Рідні запам'ятають його люблячим батьком і сином. Ми не будемо говорити про його особисте життя, а завершимо цей матеріал лише спогадами про найпам'ятніші моменти його кар'єри. Для кожного хлопця, "динамівця" в душі, українського вболівальника та футболіста сьогодні пішов з життя один з кращих представників футболу. Дуже шкода, що пішов таким молодим...
Валентин Белькевич (27.01.1973, Мінськ – 1.08.2014, Київ)
В українському футболі Валентин Белькевич з’явився у 1996 році, коли з мінського «Динамо» перейшов до київського. Того ж року, 20 липня, білоруський легіонер дебютував за столичний клуб у вищій лізі України в матчі з командою ЦСКА (Київ).
Перші 2 роки, коли тренером киян був Йожеф Сабо, Белькевич вкрай рідко з'являвся в основному складі. Ситуація змінилася з поверненням до клубу Валерія Лобановського.
За «біло-синіх» у вищій лізі зіграв 212 матчів, забивши 50 м'ячів, а в Кубках України - 38 поєдинків, відзначившись 8 разів. В єврокубках у складі «Динамо» провів 67 матчі, забивши 12 м'ячів.
У 2008 - 2009 виступав за «Інтер Баку». Отримавши в січні 2009-го тренерську ліцензію «А» за взаємною згодою розірвав контракт з «Інтером» і завершив кар'єру гравця.
З червня-2010 Белькевич працював асистентом старшого тренера молодіжного складу «Динамо (Київ)».
У жовтні 2005 Белькевич завершив виступи за національну збірну Білорусі, у складі якої зіграв 56 матчів, забив 10 голів.
Дискваліфікація
У вересні 1994 УЄФА на рік дискваліфікував Белькевича за вживання допінгу (проба після матчу на Кубок УЄФА показала вживання стероїдів). За словами самого футболіста, восени 1993-го через біль в коліні клубний лікар робив уколи ретаболила. Препарат застосовується не тільки для нарощування м'язової маси, а й для зміцнення кісток. Тоді в матчах єврокубків ще не було допінг-контролю, тому ніхто не вів суворого обліку використання медикаментів.
Досягнення
4-разовий чемпіон Білорусі (1992 - 1995); 2-разовий володар Кубка Білорусі (1992, 1994); 7-разовий чемпіон України (1997 - 2001, 2003, 2004); 6-разовий володар Кубка України (1998 - 2000, 2003, 2005, 2006); учасник півфіналу Ліги Чемпіонів-1999; найкращий футболіст Білорусі 1995 року; найкращий футболіст десятиліття Білорусі; найкращий футболіст української ліги-2001; найкращий асистент чемпіонату України-2000, 2001; найкращий футболіст чемпіонату України-2000/2001 (за версією газети «Команда»).
Сім’я
У 2004-му одружився на відомій українській співачці Ганні Седоковій (з групи «ВІА Гра»). 8 грудня того ж року в них народилася дочка Аліна. У 2006-му розлучилися.