2014-2015 навчальний рік буде особливо складним. Це - факт. Велика частина шкіл на Донбасі - зруйновані. У тих, що вистояли після обрстрілів, немає електрики та води. Також усі навчальні заклади змушені бути дуже економними під час опалювального сезону.
Але шляхи подолання кризи є. Головне - не панікувати та виважено підійти до ситуації, адже навіть під час ВВВ навчальні заклади знаходили можливість працювати.
Зрештою й українці розуміють складніть ситуацію та не лишаються байдужими.
Наприклад, учні столичної школи №307 готуються до акції "Ліки замість квітів". На 1 березня школярі прийдуть без букетів, а гроші, які на них планували витратити, передадуть бійцям АТО. За словами працівників школи, без квітів прожити можна, а от бійці в шпиталях конче потребують медикаментів.
На таку акцію директора школи Наталю Нелівну надихнула подруга. Медик за фахом працює волонтером у Київському міському шпиталі та часто розповідає про хлопців, які потребують реальної допомоги.
За словами директорки, усі 1 тис. учнів разом з батьками та 112 вчителів ініціативу підтримали одноголосно. В інтернеті знайшли сайт Київського міського шпиталю та обрали трьох важкопоранених бійців, яким перераховуватимуть гроші. Сергій Загасайло знаходиться у лікарні з тяжкими пораненнями голови, Артем Вишемирський потрапив з товаришами у засідку та отримав ушкодження по всьому тілу. А у найважчому стані перебуває Ігор Скляров. Хлопець - сирота з 9-ти років.
Інформацію про акцію школярі розповсюджують в інтернеті та серед друзів і знайомих, сподіваючись на те, що їхньої акції згодом долучаться й інші навчальні заклади.
А на Буковині з метою допомогти дітям-сиротам та дітям постраждалих у зоні АТО військових влаштували благодійний захід «Буковинський школярик». Організатори планують громадою зібрати потрібні кошти і допомогти школярам прийти на 1-ий дзвоник з усім необхідним шкільним приладдям.
У програмі акції: проведення святкового заходу «Перший урок доброти Єдиній Україні», концерт, нагородження діток шкільними комплектами, частування, уроки фізкультури, вокалу, танцю, англійської мови, математики.
У школах Луцька 1-го вересня хочуть поіменно назвати усіх загиблих на Сході лучан та вшанувати їхню пам'ять хвилиною мовчання. Також у навчальних закладах планують облаштувати куточки пам’яті, щоб молодь пам’ятала про страшну сторінку в історії держави.
Учні ДНЗ «Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій» відвідали на Донеччині військовий шпиталь, де на лікуванні перебувають поранені в зоні АТО бійці. Солдатам передали солодощі та листівки, які учні виготовили власноруч.
На Рівненщині ремонтувати техніку для проведення антитерористичної операції вирішили під час проходження практики помічників учнів профільних профтехучилищ.
Проте, грошей та моральної підтримки потребують не лише бійці в зоні бойових дій та поранені солдати в шпиталях.
Школи та виші у зоні АТО залишаться без першого дзвоника
У Луганській області, зазначає МОН, 73 зруйновані школи, а також 39 дошкільних та позашкільних навчальних закладів. Донецький регіон має 97 пошкоджених шкіл, 41 садочок, 15 вишів і ще десяток ущент зруйнованих навчальних закладів. За які кошти їх відновлюватимуть, поки не відомо. Часткову допомогу пропонують волонтери.
За попередніми підрахунками на час, коли було відомо про зруйновані лише сотню шкіл та півсотні садочків у зоні АТО, потрібно близько 100 млн грн. Навряд чи волонтерам будуть до снаги такі масштаби.
Також влада Луганщини побоюється за життя дітей через бойові дії. Аби хоча б частина школярів почали навчання, їх прихистили у Харківській області, тому у місцевих школах навчальний рік почнуть 1,8 тис луганчан. Іншим дітям переселенців планують надати змогу вчитися у тих містах, де вони наразі перебувають.
Студенти теж опинились у «підвішеному» стані. Зокрема, відділення Луганського національного університету ім. Т. Шевченка тимчасово базується в Старобільську. Там проходив і набір абітурієнтів. Одним із авріантів виходу зі становища керівництво називає дистанційне навчання.
А у Донецькій області початок навчального року відклали на невизначений термін, вчителі знаходяться в безоплатних відпустках, а директори шкіл отримали завдання організувати навчання через Skype. Але у регіоні часті перебої з електропостачанням. Скільки це продовжуватиметься поки невідомо.
Цікаво, що представник бойовиків "голова соціально-економічного штабу Народного фронту Новоросії" Денис Пушилін, як завжди бреше і запевняє, що навчальний рік у Донецьку розпочнеться на місяць пізніше - 1 жовтня.
Довгі зимові канікули і шестиденка
Ще одна особливість цього навчального року стосується всіх навчальних закладів країни. З метою економії бюджету під час опалювального сезону МОН рекоменує змінити графіки навчання. У Міністерстві наголошують, що рекомендації не носять обов’язковий характер і приймати рішення мають місцеві органи влади та воно не має суперечити чинному законодавству.
Для шкіл існують два варіанти: шестиденка та скасування осінніх та весняних канікул і продовження зимових. Та треба враховувати, що за законом навчальний рік може закінчитись не пізніше 1 липня. У шестикласників 7 та 8 уроки можна проводити лише раз тиждень, а в 11 класах – не частіше трьох, зазначають фахівці.
За підрахунками КМДА, запровадження у Києві двосеместрової системи навчання та збільшення зимових канікул до 1,5 - 2 місяціх дозволить місту заощадити понад 7 млн грн.
Однак далеко не всі регіони у захваті від цієї ініціативи. Зокрема на Закарпатті влада та освітяни таку пропозицію не підтримали. Заклади освіти регіону обладнані котлами нового типу, терморегуляторами, які і так допомагають заощадити газ. Навтомість школярі, які їхатимуть на навчання з навколишніх сіл в суботу. матимуть проблеми з транспортом.
На Львівщині освітяни та батьки також проти навчання по суботах. Тут розробили власні рекомендації. Довготривалі зимові канікули зроблять за рахунок весняних та осінніх. Упродовж навчального року пропонується лише чотири навчальні суботи для учнів 5-11 класів. Відпрацьовуватимуть вихідні, які припали на робочі дні: 9 березня, 1 травня, 4 травня та 11 травня.