Не встигли ще всі звикнути до "режиму припинення вогню", до підтримання якого терористи підходять доволі вибірково, як керівники ДНР та ЛНР заявили, що їм мало територій, які вони контролюють. І вони вимагають "особливого статусу", а відповідно і передачі їхнім бандам, за якими стоять російські війська, всієї Луганщини та Донеччини.
"Бойовики не погодяться на "особливий статус" для третини регіону, який ними зараз контролюється. "ДНР" - це вся Донецька область, а "ЛНР" - вся Луганська область ", - зазначив самопроголошений «прем'єр-міністр» ДНР Олександр Захарченко Цій заяві передував "наїзд" керівника МЗС РФ Сергія Лаврова на Київ, який мовляв затягує переговори по "особливому статусу" і внесенню відповідних змін до Конституції України.
Тобто з одного боку - маємо нетерплячку Лаврова, а з іншого - вимоги терористів, на які погодитися Україна не може - здати райони, які знаходяться під захистом української армії. І, швидше за все, це буде використано як привід для поновлення атак на позиції української армії, наприклад, під Маріуполем, який колись і справді належав ДНР. Щоправда, там ДНР досить швидко ліквідували за допомогою одного крупнокаліберного кулемета та з мінімальною кількістю жертв, адже, російські "зелені чоловічки" ще не встигли прийти на допомогу.
В української влади може знайтися гідна юридична відповідь і гальмо для дій терористів - оголошення превентивного референдуму. Його можна провести лише на території контрольованій українською армією на Луганщині та Донеччині. На цьому референдумі можна спитати жителів Маріуполя, Слов'янська та Краматорська - чи хочуть вони повернення в ДНР. Судячи з настроїв в Маріуполі і "сосисочної зради" Слов'янська та Краматорська, то терористів чекає неприємний сюрприз. Звичайно, вони можуть говорити про те, що "укропи" усіх "залякали або купили", на що гідною відповіддю було б запрошення масштабної кількості спостерігачів, хай, навіть і з Росії.
Звісно, терористи можуть говорити, що вже жодних референдумів не потрібно, адже, вони вже проводили один, але їм можна нагадати, що аналогічно їхньому "плебісциту" в той же день був проведений так званий "референдум Коломойського", правда, з протилежним результатом - там де він проводився більшість опитуваних захотіли приєднатися до Дніпропетровської області. Отже, можна сказати, що все "обнулилося" і перед тим як претендувати на "особливий статус" для всієї Луганщини чи Донеччини може терористам варто дізнатися думку тих, кого вони зараз планують приєднати до своїх напівзруйнованих квазідержав? Гадається, що переважна більшість маріупольців швидше підтримають створення Маріупольської області без жодного "особливого статусу" у складі України. Звісно, це, навряд чи, сильно вплине на терористів, але могло би подовжити термін "перемир'я" до дня проведення опитування. Але найголовніше - такий референдум став би вагомим міжнародним аргументом, якщо хтось на Заході вирішив би схиляти Київ до більшої поступливості.
Зрештою, можна було б і терористам запропонувати провести в себе референдум під ретельним поглядом міжнародних спостерігачів. І врахувати на ньому голоси усіх біженців з зайнятих та зруйнованих ними міст та сіл ДНР та ЛНР.