Ми запросили Валєру на СТБ працювати програмним директором. Конкуренція лише починалася, раніше такої професії у сучасному розумінні слова взагалі не існувало. І Валерій був одним з тих, хто створив сучасне українське телебачення.
Йому подобалося виховувати і вчити молодих людей. Його вихованці працюють сьогодні на більшості українських телевізійних каналів. Ще вчора наш програмний директор з Еспресо Марія Гурська радилася телефоном з Валерієм Петровичем про наш недільний розклад мовлення. А ввечері його не стало. Тромб.
Я зустрів Валєру останній раз на книжковому ринку Петрівка разом зі своїм найближчим товаришем, колишнім ректором Києво-Могилянки і дитячим письменником, Сергієм Іванюком. Книги – це те, що він найбільше любив. І ще – кіно. Гросман дружив і співпрацював із Сергієм Буковським, він писав сценарії, допомагав «лікувати» сценарії інших авторів, він жив і дихав творчістю. І любов’ю. Мало хто вміє сьогодні любити людей. А це був найбільший талант Валерія Петровича. А ще тонке, з родзинкою суму почуття гумору. Посмішка і сльоза – їх не можна позбутися, коли згадуєш про цю людину.