"Звільнені території": терористичний фронт в нашому тилу

Представляємо звіт координаторів групи «Інформаційний Спротив» по ситуації на так званих звільнених територіях. Це «відкрита частина» звіту, яка не містить відомостей щодо деталей організації роботи "силовиків"

Повний текст документа направлений в РНБО України. Щодо «закритої частини» можемо сказати, що певна робота держструктурами проводиться, але вона швидше заснована на ентузіазмі окремих патріотів з числа представників спецслужб, ніж демонструє системний підхід, тоді як потенціал і ресурси у держструктур для такої роботи є. Також у "закритій частині" - конкретні рекомендації та наші пропозиції, пише група "Інформаційний спротив".

Координатори групи «Інформаційний Спротив» працювали у населенних пунктах Донецької області, звільнених від терористів «ДНР». Головною метою відрядження було вивчення ситуації у так званих «звільнених районах», шляхом заслуховування доповідей представників «нелегальної мережи» Східного підрозділу групи «Інформаційний Спротив» на місцях, спілкування з місцевими жителями та журналістами місцевих ЗМІ, активістами місцевих громадських рухів, бізнесменами середньої ланки, правоохоронцями та представниками спецслужб, зокрема, СБУ, розвідувальних структур, військовослужбовцями і представниками штабу АТО.

За результатами роботи координатори групи «ІС» відзначають декілька головних моментів щодо суспільно-політичної ситуації в даних регіонах. Зокрема, соціально-політична ситуація у «звільнених районах» залишається напруженою та демонструє тенденцію до загострення, що потребує негайного вжиття відповідних заходів з боку державних структур.

Головні причини негативної ситуації та можливі шляхи вирішення проблем.

1. Відсутність повноцінної та цілеспрямованої інформаційної роботи з місцевим населенням з боку державних структур, що дозволяє ефективно проводити відповідну роботу силами мережи представників «ДНР» та їх прихильників у регіоні.

Зокрема, терористами створено глобальну «інформаційну мережу» з розповсюдження чуток, яка дозволяє охопити мало не кожного місцевого жителя (з адресною роботою зі своїми представниками, відповідальними за окремі райони, квартали та навіть окремі будинки (в останньому випадку активно використовуються «прорадянські» і прокомуністично налаштовані місцеві жителі, в основному похилого віку) у населенних пунктах.

Відзначається періодичність «хвиль» чуток, головний сенс яких – дестабілізувати ситуацію і деморалізувати місцеве населення, залякати проукраїнські налаштованих громадян та активізувати ту частину населення, яка симпатизує сепаратистам (в різних населених пунктах, за нашими оцінками, така частка місцевих жителів складає від 30 до 70%). Зокрема, головні теми чуток – слабкість українських Збройних Сил та Національної гвардії, які нібито неспроможні протистояти російсько-терористичним військам; «зливання» Донбасу українською владою Росії; невідворотність «повернення» терористів та «ДНР» з розправою над проукраїнськими активістами; схильність до бандитизму та мародерства, скоєння інших злочинів українських військовослужбовців (в першу чергу з добровольчих підрозділів та Національної гвардії); майбутня потужна соціальна допомога з боку Росії населенню тих районів, які контролюються терористами тощо.

Це створює вкрай негативний інформаційний фон у регіоні, чому сприяє також низка факторів. Зокрема:

а) місцеві жителі не довіряють офіційним джерелам інформації щодо АТО (маються на увазі офіційні джерела у Києві, які розповсюджують інформацію через центральні ЗМІ).

Офіційні джерела, на їх думку, раніше дискредитували себе наданням недостовірних повідомлень щодо ходу операції (зокрема, приховуванням російського масованого військового вторгення наприкінці серпня ц.р., щодо подій в Іловайську, приховування втрат серед військовослужбовців та оприлюдненням явно завищених втрат серед терористів, запізнілим визнанням відведення з деяких ділянок «фронту» українських військ під натиском російсько-терористичних військ з початку вересня ц.р. та ін.).

Ситуацію можна виправити «адресною» роботою – наданням об’єктивної інформації та формуванням відчуття стабільності ситуації шляхом постійних і офіційних, і неформальних зустрічей представників силових структур (штабу АТО) з місцевими активістами, представниками населення, громадських організацій, бізнесу. Адже найбільша довіра з боку громадян зберігається до людей в погонах (в першу чергу – до військовослужбовців у офіцерському званні), що слід активно використовувати для нейтралізації інформаційної роботи «ДНР» у «звільнених районах».

(…) Штаб АТО володіє чималим потенціалом у вигляді структур виховної роботи (фактично в кожній роті ЗСУ є офіцер з виховної роботи), чия діяльність не має особливого практичного сенсу в контексті участі підрозділів ЗСУ в бойових діях. Ці посадовці могли б виконувати функції «офіцерів по зв’язках з громадськістю» у звільнених районах, проводячи постійні зустрічі з представниками населення та громадських організацій, охоплюючи чималу частку населення.

Також в складі МО України працює Департамент соціальної та гуманітарної політики, одним з головних завдань якого є організація співпраці війська з громадськістю та формування позитивного іміджу Збройних Сил у суспільстві. Роботи цього потужного структурного підрозділу МО у «звільнених районах» нами не виявлено.

б) відбуваються насичення інформаційного простору інформацією проросійських та російських ЗМІ.

Деякі місцеві ЗМІ (за потребою буде надано перелік) не демонструють лояльності до української влади та сил АТО та проводять проросійський курс, хоча працюють так, щоб не бути напряму звинуваченими у підтримці тероризму (формат газети «Вісті»). Це викликано тим, що ці ЗМІ контролюються проросійські налаштованими громадянами (здебільшого у нещодавньому минулому – членами Партії регіонів).

На місцевих підприємствах, які очолюють або які належать проросійськи налаштованим громадянам, видаються газети («багатотиражки»), матеріали в яких містять ознаки проросійської та сепаратистської пропаганди (наприклад, чого вартий лише заголовок статті в останньому номері газети АТ «Новокраматорський машинобудівний завод»: «Донбасс – индустриальное сердце России». Номер за 12 вересня цього року).

У м.Волноваха місцеві жителі мають повну можливість дивитися телепрограми «ДНР» та російського ТВ, які транслюються з Донецьку в аналоговому форматі. Що потребує задіяння в цьому районі підрозділів РЕБ ЗС України для «заглушення» ТВ-сигналу з Донецька. 

Водночас  в м.Краматорськ є технічна можливість за рахунок телерадіотранслюючих потужностей (належать проукраїнськи налаштованим громадянам) «вставляти» випуски регіональних новин та коментарів в радіопрограми, які транслюються в регіоні. Це потребує лише дозволу центральних органів виконавчої влади України – роботу над випуском новин готові взяти на себе вказані громадяни. (…)

в) за наведених вище причин відсутня інформаційна робота щодо доведення та розтлумачення місцевим жителям ініціатив влади щодо Донбасу.

Через це «Закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» місцевим населенням спринято в основному як «зливання» українською владою Росії та бойовикам територій, захоплених «ДНР» та «ЛНР». Це значно посилює дію проросійської та російської пропаганди.

Головним завданням на «інформаційному фронті» повинно бути формування переконання у місцевого населення щодо стабільності ситуації на «звільнених територіях», та здатності українських військ не допустити поверення в ці райони «ДНР». Таку думку потрібно формувати через ЗМІ (в першу чергу місцеві, прив’язані до місцевої тематики), налагодження зв’язків військових структур з громадськістю, активну участь військовослужбовців у житті місцевих громад (зустрічі з школярами, бізнесменами, цивільними службовцями та трудовими колективами, спільна організація різноманітних військово-патріотичнhttp://sprotyv.info/ru/news/5697-osvobozhdennye-territorii-terroristicheskiy-front-v-nashem-tylu-otchet-gruppyих заходів, проведення військових парадів). Вкрай необхідно продемонструвати, що ці райони перебувають під надійною охороною військових, які здатні забезпечити безпеку мирного населення.

2. Залишення на посадах місцевого рівня в правохоронних органах, органах місцевої влади, закладах, установах та підприємствах керівників, які активно підтримували створення «ДНР», відзначилися співпрацею та підтримкою терористів.

Ця проблема існує фактично в усіх населених пунктах на «звільнених територіях», і вкрай негативно впливає на ситуацію в регіоні.

Так, в м.Слов’янськ у місцевого проукраїнськи налаштованого населення та активістів викликає подив той факт, що керівництво місцевої міліції, яке відкрито підтримувало «ДНР», залишається на своїх посадах. Офіційне пояснення полягає в тому, що проведення службового розслідування стосовно цих посадових осіб не виявило складу злочину в їх діях. Якщо це дійсно так (що викликає неабиякі сумніви), то варто оприлюднити матеріали цього розслідування, та пояснити, хто і яким чином його проводив.

У м.Краматорськ така само ситуація з керівництвом одного за найбільших в місті підприємств АТ «Новокраматорський машинобудівний завод», на базі якого під час захоплення міста терористами було налагоджено  випуск минометів для бойовиків. Більше за те: як вказувалося вище, зараз керівництво цього підприємства проводить у середовищі своїх працівників активну агітацію, яка містить ознаки пропагування сепаратизму та тероризму. Аналогічна ситуація і з керівництвом міського відділу міліції в цьому місті.

Не дивно, що місцева міліція ігнорує прохання проукраїнськи налаштованих громадян відреагувати на постійні погрози, які лунають на їх адресу з боку активістів «ДНР». Для прикладу, в м.Слов’янськ такі погрози стали нормою не лише стосовно місцевих лідерів проукраїнських громадських рухів, але і працівників місцевої бібліотеки, які демонструють проукраїнську налаштованість – зокрема, морально-психологічний тиск та погрози життю і здоров’ю значно посилилися після відкриття на базі бібліотеки курсів української мови для місцевих жителів.

В м.Краматорськ під час здійснення ініціативи місцевої молоді щодо розфарбування постаменту В.І.Леніну у кольори українського прапору (самий пам’ятник місцева влада не погоджується зносити, аргументуючи це відсутністю коштів, хоча місцеві активісти пропонують зробити це безкоштовно), працівники міліції здійснювали спроби затримати активістів. Цього вдалося уникнути лише завдяки втручанню працівників СБУ. 

Ще гірше те, що і ті представники міліції, які прибули в населенні пункти регіону у відрядження «на посилення» з інших областей, досить часто відзначаються неадекватною поведінкою. Наприклад, в м.Ізюм та Слов’янськ деякі прибулі з Києва міліціонери одягнені в форму з шевронами розформованого підрозділу «Беркут», та у розмовах з місцевими жителями посиленно критикують події на Майдані взимку 2013-2014 рр та нинішню українську владу.

Все це вкрай негативно впливає на засади державності України та авторитет української влади в регіоні, дестабілізує ситуацію, пригнічує проукраїнськи налаштованих громадян та активістів, сприяє популяризації ідей «ДНР» та «ЛНР». Потрібно негайно продемонструвати спроможність України захистити себе від внутрішнього ворога, і почати це слід саме з надання об’єктивної оцінки діям посадових осіб (перш за все – в органах місцевої влади, в місцевих правоохоронних органах та на підприємствах), які активно підтримували «ДНР», та без ініціативи і допомоги яких терористи не змогли б взяти під свій контроль населенні пункти регіону навесні ц.р.

Група "Інформаційний спротив"