Сьогодні у другому читанні Верховна Рада врешті ухвалила законопроект №5085 “Про Національне антикорупційне бюро”. За документ проголосували 278 нардепів із 303 присутніх.
Щоправда першочергово закон мав назву “Про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції”, але однією з правок парламентарі переіменували його. Однак це не єдина метаморфоза через яку пройшов документ.
Голова комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак на засіданні парламенту зазначив, що в ході підготовки до другого читання і в цілому законопроекту про Національне антикорупційне бюро було розглянуто 176 поправок, з них 52 враховані. За його словами правки в закон вносились сьогодні вночі під час засідання комітету.
Зокрема, через поправку депутата Сергія Власенка, дозвіл на проведення виїмки документів та інших процесуальних дій бюро тепер може отримати лише на підставі рішення суду. В поперідній редакції закону такі дії могли виконуватися всього на підставі письмової вимоги директора бюро або його заступника, які погоджені у прокурора.
Нардеп від УДАРу Павло Розенко зазначив, що така поправка буде сильно заважати проводити слідчі дії “враховуючи стан судової системи”. Але більшість нардепів, включаючи Власенка зазначили, що відсутність судового рішення для проведення виїмки документів і слідчих дій може призвести до перевищення повноважень бюро. Проте завдяки 229 голосам цю поправку прийняли.
Щоправда інша поправка, яку підтримали нардепи, хоч трохи перестраховує від того, що затягуючи судом перевірку потенційні корупціонери можуть знищити докази. В поправці нардепа Воропаєва зазначається, що “в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані в розкритті та досудовому розслідуванні кримінального правопорушення, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення.., а також вилучати предмети і документи”.
Інша суттєва частина поправок стосується більш жорсткого контролю над директором Антикорупійного бюро.
За словами Чумака, в законопроект було внесено "дуже важливу зміну - жорсткіші кваліфікаційні вимоги до кандидатів на посаду директора бюро". Тепер в законі передбачені більш жорсткі кваліфікаційні вимоги до керівника антикорупційного бюро.
Також відповідно до закону працівники Антикорупційного бюро повинні пройти перевірку відповідно до закону про очищення влади. Норму про обов'язкову перевірку на детекторі брехні в останній редакції закону викреслили.
Що стосується завдань та повноважень Антикорупційного бюро, то вони виписані наступним чином.
Структура і чисельність
Гранична чисельність бюро - 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу.
Бюро ділитиметься на сім територіальних управліннь:
Львівське управління поширює свою діяльність на Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Тернопільську області;
Хмельницьке управління - Вінницька, Житомирська, Рівненська, Хмельницька, Чернівецька області;
Миколаївське управління - Кіровоградська, Миколаївська, Одеська області;
Мелітопольське управління - Автономна Республіка Крим, Запорізька, Херсонська області, місто Севастополь;
Полтавське управління - Дніпропетровська, Полтавська, Сумська, Харківська області;
Донецьке управління - Донецька і Луганська області;
Київське управління - місто Київ, Київська, Черкаська та Чернігівська області.
Скільки зароблятимуть працівники Антикорупційного бюро
До внесення поправок в закон представник президента в Кабінеті міністрів Олександр Данилюк розповів, що оклад одного слідчого Антикорупційного бюро складе приблизно 18 тисяч гривень. Директор Антикорупційного бюро отримуватиме 50 мінімальних заробітних плат - це близько 60 тисяч гривень на місяць, а його перший заступник - 49 тисяч.
Але остаточний варіант закону в другому читанні прийняли з поправкою нардепів Павленка та Пашинського, яка виключає частину 4 статті 29, яка і чітко визначає тарифну сітку зарплатні працівників бюро. Тобто, які зарплати будуть отримувати працівники Антикорупційного бюро зараз невідомо.
Хто може бути директором бюро
Директором бюро може бути громадянин України, який має вищу освіту, зі стажем роботи за фахом не менше 10 років, та досвідом роботи на керівних посадах не менше 5-ти. Також обов'язкова вимога - володіння державною мовою.
При цьому окремо зазначено, що директором бюро не може бути людина, що впродовж двох років до подання заяви на участь у конкурсі на зайняття цієї посади входила до складу керівних органів політичної партії або знаходилася у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією. Також не може бути директором особа, що не пройшла люстрацію.
Директор Національного бюро призначається строком на сім років. Одна і та ж особа не може обіймати цю посаду два строки підряд.
За яких умов директора Антикорупційного бюро можуть звільнити
Директора бюро звільняє президент України за наявності наступних підстав: за власним бажанням, при досягненні 65-річного віку, за станом здоров'я, у разі рішення суду про його недієздатність або обвинувального вироку суду, втрати громадянства України.
Також директор бюро втрачає посаду у разі висловлення йому недовіри більшістю Верховної Ради (226 голосів). Для порушення цього питання потрібно зібрати щонайменше 150 депутатських підписів.
Хто призначатиме директора Антикорупційного бюро
Закон передбачає досить складну процедуру відбору кандидатів - спеціальна конкурсна комісія, в яку входять по 3 представники від президента, Кабміну та Верховної Ради визначає трьох кандидатів на пост директора. З них президент вибирає одного і подає на розгляд у Верховну Раду, яка надає згоду президенту на призначення директора.
Які повноваження отримає директор Національного бюро
Керівник бюро отримує право самостійно призначати своїх заступників та керівників регіональних управлінь. Також він має право бути присутнім на засіданнях Верховної Ради, її комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій, а також брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях Кабінету міністрів.
Права Антикорупційного бюро
За нормами закону, Антикорупційне бюро матиме право заводити справи на підозрюваних у корупції, провадити слідчі дії, витребувати від правоохоронних органів та органів влади оперативні матеріали та кримінальні провадження, що стосуються кримінальних правопорушень та іншу необхідну інформацію, у тому числі відомості про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру посадових осіб.
На підстваві відповідного рішення суду та письмової вимоги директора Національного бюро та його заступника, отримувати від банків, фінансових та інших установ, підприємств та організацій незалежно від форми власності інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, угоди фізичних та юридичних осіб.
Також Нацбюро має право:
- на підставі відповідного рішення суду на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком жилих) чи інші сховища, брати їх під охорону, а також вилучати предмети і документи;
- входити безперешкодно до державних органів, органів місцевого самоврядування, військових частин та установ, пунктів пропуску через державний кордон України та зони митного контролю;
- за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України;
- зберігати, носити та застосовувати вогнепальну зброю і спеціальні засоби, а також застосовувати заходи фізичного впливу;
- виступати як представник інтересів держави під час розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ про розшук, арешт, конфіскацію та повернення в Україну відповідного майна.
Хто контролюватиме Антикорупційне бюро
Контроль за Національним антикорупційним бюро і дотримання ним законів здійснює генеральний прокурор та уповноважені ним прокурори.
При Національному бюро утворюється Рада громадського контролю у складі 15 осіб, яка формується на засадах відкритого та прозорого конкурсу.