Володимир Стельмах: Гривня впала через відкладену девальвацію

Екс-очільник Нацбанку України Володимир Стельмах у програмі «Вечір із Миколою Княжицьким» на Еспресо.TV розповів про те, яких ран завдав країні режим Януковича, чим загрожують економіці тіньові капітали та як Україні нагодувати Африку

Як корупціонери роками накопичували награбоване за кордоном

Говорити про те, що були вкрадені гроші прямо так, неможливо, я не можу так сказати. Тому що працюючи в Нацбанку за 20 років я не бачив такого, щоб була втеча така через офіційні канали, що вивіз гроші і так далі. Для того, щоб вивести хоча б 100 доларів на навчання чи на щось інше, то треба отримати ліцензію. За весь період свого перебування я знаю, що десь дві людини всього зверталося офіційно, щоб дати дозвіл – один купляв будинок на Кіпрі, інший – інше, у законному порядку. Все інше – схеми крадіжок трохи хитріші, вони через бізнес створюють спеціальні фірми за кордоном, туди відправлявся товар за більш низькою ціною, а далі, від імені тих же фірм, перепродавався за більш високу ціну і ця різниця, ця маржа, осідала там за кордоном.

Після Революції гідності гривня впала, бо відклали девальвацію

На 2-3 гривні одразу була девальвація, пов’язана з відкладенням цієї девальвації, а ось чому: як ви знаєте у 2010 році, особливо у 2011,2012,2013 роках бюджетом у нас передбачалася, у тому числі інфляція, це означає, якщо 6% передбачено інфляції, то повинен отримати бюджет 6% доходу. А як ми бачимо ні 2011-й, ні 2012-й, ні 2013-й роки не допускали інфляції, хоча вона передбачалася, але уряд вів свої позиції бюджетні, що інфляція не допускалася. Чим можна було це зробити? Тільки девальвацією курсу, зниженням курсу. Але курс не знижували, тримали його фіксовано 8 гривень, викидаючи золотовалютні резерви. Тому це взаємопов’язані показники. Саме з точки зору, що у нас немає інфляції, а дійсно, десь була дефляція менше відсотка, тому треба було знижувати курс національної валюти, підвищувати курс долара і у зв’язку з цим тоді – інфляційний процес. Але пішли шляхом тим, що грошову масу-то давали, але уряд випускав цінні папери і за день-два вони через комерційні банки всі опинялися в Нацбанку. Тому і випуск грошей додатково теж впливав, а курс долара не відпускали і через це виявилося, що відкладена девальвація.

Режим Януковича «спалив» $20 млрд золотовалютних резервів для уявної стабільності цін

Більше 20 млрд золотовалютних резервів коштувало відкладення девальвації гривні. Я, здаючи посаду, передав 37 з чимось млрд. Але вже коли останній голова передавав Кубіву справи, – це Соркін, то там було вже всього «чистих і грязних», так би мовити, менше 15 млрд. Для підтримання фіксованого курсу гривні режимом Януковича було спалено більше 20 млрд доларів золотовалютного резерву.

Втрачений експортний потенціал Сходу можна компенсувати експортним потенціалом сільського господарства.

Україна може збалансувати експортний потенціал за рахунок сільського господарства і за рахунок нашої можливості на зерновому світовому ринку. Потенціал України, ще за СРСР, коли я працював у Москві за напрямком з оцінювання врожайності земель, лише за чорноземом – 100 млн тонн врожаю. Якщо говорити нині, коли ми незалежні і дати технологію, агрохімію європейського характеру, я не говорю німецьку, хоча б польську, то в нас потенціал до 150 млн тонн буде.

Але тоді друге питання виникає: в нас же прийшло ще з старих часів, і поганий врожай – біда, і хороший – біда, треба ж освоювати врожай такий якось. Припустимо, що нині 60 млн тонн врожайність – вже труднощі, 70 – буде більше. Вихід – ООН. Треба через ООН годувати світ. Я б пропонував, щоб Світовий банк, це ж теж одно зі створінь ООН, щоб вкладували сюди кошти, але щоб тоді ООН взяла зобовязання, що вона забере в нас цей урожай, заплатить нашим виробниками і хай розподіляє туди в світі, куди потрібно. Бо світ бідує, голодує. Ми можемо Африку запросто годувати, а звідти там нафту брати, вуглеводи, які нам потрібні.

Наш Нацбанк втрачає статус Національного банку

Тому що вводяться принципи роботи комерційного банку. Не сприяється питання макроекономічного характеру, а питання більше приділяються мікрохарактеру. Статус Нацбанку – це нібито консультант уряду, так от, при розгляді програми соціально-економічного розвитку, Нацбанк активно бере участь і він говорить, відстоює і так далі і навіть виносить туди з грошовою, кредитною політикою у Верховну Раду питання.  Там теж пропозиції і рекомендації для уряду побляться, Рада вже від Нацбанку дає рекомендації, але вони відмежуються і не враховуються і так далі. І вже діють самостійно.

Тіньові капітали Донбасу стали основою корупції і підкупу терористів

Зараз, прийшла ця влада і які мої сподівання на неї? Про шо вона забула? Про тіньову економіку, вона в нас – основа, фундамент економічний корупції. Чого? Тому що корупція без грошей не може бути. Якщо дивитися на події на Сході, то там була глибока тіньова економіка, як у сфері виробництва, так і у розподільчій сфері. Вона створила надзвичайно великі капітали, тіньові капітали. І ці капітали є основою корупції і основою підкупу терористів і щоб закріпити там своє положення.

Влада повинна створити привабливий інвестиційний клімат

Я хотів би, щоб ця нова влада, щоб вони створили привабливий інвестиційний клімат. Наприклад, що таке інвестиції? Це створення нових робочих місць, створення нового продукту і так далі. В цьому плані треба створити преференційні конкурентні умови, щоб інвестиції йшли як прямі, в тому числі і в інновації йшли, це висока продуктивність праці у зв’язку з цим буде і випуск продуктів і так далі.

Проте без кредиту не можна розвивати бізнес, в тому числі і інвестиційний бізнес. От джерелом погашення інвестиційного бізнесу… ну от треба вам купити автомобіль, щоб товар перевозити, ви робите затрати, це основні фонди, так от джерелом їхнього погашення є прибуток, який ви отримуєте і амортизація, яка є. Треба нову інвестицію років на 5 звільняти від прибутку і навіть від ПДВ.

І не лякатися: «А як же бюджет?». Бюджет отримає там, де буде товар покупати кінцевий споживач – у торгівлі. Він там і ПДВ отримає і від прибутку відрахування.

Мене запитували, і в уряді Азарова також, «як же бюджет?». А я кажу, що «як раз до бюджету і вноситися буде». Дивіться, створили нові робочі місця, людина працює, має зарплату, іде податок, він йде в місцевий бюджет, тоді в вас субвенції для його бюджету менше. Далі, він переходить в торгівлю, в торгівлі також робочі місця, щоб додатковий товар провести і так далі.