Чому Ахметов хоче стати головним ворогом Порошенка

Найбагатший українець та колишній хазяїн Донбасу Ринат Ахметов, здається, все ще живе у власному золотому минулому і ніяк не може повірити у зміни, що відбулися в країні

Майже на всіх виборчих округах, де балотуються кандидати пов’язані з регіоналом Ринатом Ахметовим, спостерігається приблизно однакова картина - скандали, звинувачувачення «ахметівців» у підкупах, фальсифікаціях та інші махінації.

Останній подібний приклад – округ № 60, що у місті Волноваха, Донецької області, де балотується нардеп-регіонал Олександр Риженков з обойми Ахметова. Спочатку повідомлялося, що на цьому окрузі з головою окружкому проводили «виховну роботу» «тітушки» від Риженкова. Довелося навіть залучати батальйон «Київ-2». Зараз же, коли програш Риженкова став фактом, люди Ахметова за 300 грн. скуповують підписи під петицією для оскарження результатів виборів. Факт купівлі підписів зафіксований на відео оприлюднив нардеп від УДАРу Єгор Фірсов.

Аналогічні ситуації виникають майже у всіх округах, де балотуються кандидати від Ахметова – в 50 окрузі в Красноармійську, де зі скандалом виграв президент і власник луганського футбольного клубу «Зоря» Євген Геллер, в 59-му в Мар’їнці - ахметівець Сергій Сажко, в 79-му в Запорізькій області, де у фальсифікаціях звинувачують Олександра Григорчука та інших округах.

Отже, маємо ситуацію, коли Ринат Леонідович прагне правдами чи неправдами протягнути до Ради якомога більше власних депутатів. Причин такої поведінки найбагатшої людини України насправді дві. По-перше, Ахметов все ще живе в парадигмі – чим більше в тебе депутатів, тим ти крутіший. Але ця схема не працювала навіть за часів Януковича, оскільки депутати скуповуються оптом і вроздріб, змінюють політичну орієнтацію під тиском, тощо. В Раді минулого скликання Ахметову «належала» мало не половина складу фракції Партії регіонів, але коли на Донбасі почалися негаразди це ніяк не допомогло Ринату Леонідовичу.

По-друге, Ахметов все ще відчуває себе повновладним хазяїном Донбасу і прагне довести, це іншим, та й, власне, собі самому. А для цього вкрай важливо, щоб, «як Ринат сказав, так і було», не дивлячись ні на які законні обмеження. На відміну від свого олігархічного колеги Ігоря Коломойського, який розуміючи, що так чи інакше впливатиме на ситуацію, в тому числі і через парламент, не влаштовує «танців з бубнами» навколо своїх кандидатів, Ринат Леонідович, здається, просто застряг в минулому, і у такий спосіб тікає від малоприємної реальності. Про це свідчать і попередні дії чи навіть бездіяльність Ахметова.

Отже бачимо, що Ахметов залишається і далі уособленням владної системи часів Януковича, і в такій іпостасі активно «набивається» у головні вороги президента Петра Порошенка.  І здається сподіватися, що Ринат Леонідович раптом повернеться до реальності не доводиться.