Головний аргумент прихильників “сталевого” уряду Яценюка та Порошенка - громадяни України, які залишилися на окупованій території самі у цьому винні, бо вони самі запросили терористів та російські війська, ходили на терористичні референдуми та вибори. Тобто хай відчують “караючу длань” України. І тут ми стикаємося з певними тріщинами в цій “залізній” логіці.
По-перше, коли йдеться про якусь легітимність цих терористичних референдумів і виборів, то ці любителі теорії “карми” зразу говорять, що вони не справжні, фейкові і взагалі сфальсифіковані. Тобто якщо платити пенсії, то референдуми були, а якщо визнавати їх результати, то не були.
По-друге, судячи з логіки наших “диванних” борців з сепаратизмом, які розійшлися не на жарт і вже хочуть смерті всіх, хто живе в окупованому Донбасі, бо ті самі винні, то йдеться про сталінський принцип колективної відповідальності. Мовляв, живешь на окупованій території — ти ворог народу. Так недалеко й до того, що потрапив в полон — ти зрадник. Аж ні. Бо ті хто живуть в окупованому Стаханові, то вони всі 100% сепаратисти. Зараз. А от мешканці Слов'янська вже всі 100% лояльні громадяни України. І такими стали в один день — з моменту втечі Гіркіна. Точно так же як і мешканці Маріуполя в один день стали партіотами разом з його мером Хотлубеєм — ставлеником Іванющенка і Ахметова. Нагадаємо, що це дивне перетворення відбулося в один день завдяки крупнокаліберному кулемету батальйону “Азов”. Що стосується Стаханова, то тамошнім мешканцям наші диванні “вояки” радять повстати, а невиплати пенсії мають їх до цього підштовхнути. Або подихайте. Просто феєрична картина певно малюється в головах цих “порадників” - зголоднілі бабки та діди своюми коштурами та мами з візочками виганяють всю російсько-терористичну рать зі Стаханова.
Одним словом уряд та його прихильники нічого нового не вигадали як звинуватити згвалтовану жінку у тому, що вона сама винна у тому, що сталося. Мовляв коротку спідницю вдягнула, яскраво розмалювалася, крутила задом, зваблювала, ну і має те, що має. І хай сама розбирається зі своїми кривдниками. Ми тут до чого? А між тим ми самі продовжуємо ручкатися з гвалтівниками Донбасу — в першу чергу з тим же Ахметовим, який свою дорогу іграшку розмістив у Львові. Єфремова ми спокійно випустили в Москву, а його молодий поплічник Арсен Клінчаєв обжирається шашликами в Києві. Але винні пенсіонери Донбасу.
Може пенсіонери Донбасу винні також у тому, що українська влада протягом весни дозволила вбити, закатувати, кинути в підвали та вигнати УСЮ нормальну частину Донбасу, яка виходила на Євромайдани? А починали все це “тітушки” Ахметова, до яких приїзджав на перемовини Микола Левченко. А потрусити Фірташа, який виростив в Криму Аксьонова-”Гобліна” не приходило в голову українській владі? До речі, а що влада зробила для підтримки кримських татар крім того, що дала одному Джємілєву депутатський мандат? По суті, для Києва вже й не існує кримських татар — хай самі розбираються зі своїми проблемами, ми можемо їм тільки поспівчувати.
Владі, яка зайнята поділом портфелів (реформи, як завжди, обіцяють потім), зараз зручно тільки розповідати про те, що всі розмови про геноцид на Донбасі - це все російська пропаганда. Звичайно, пропаганда! Але має під собою грунт більший, ніж казки про “розп'ятого хлопчика”. І Київ сам підставився. А міг би зробити кілька простих речей — по-перше, провести місцеві вибори в українській частині Донбасу і посадити навпроти Захарченка та Плотницького законно вибраних представників Донбасу, по-друге, організувати на Донбасі розумну контрпропаганду, і по-третє, заявити, що ми не відмовляємося від своїх соціальних зобов'язань, але будемо їх здійснювати через безготівкові платежі, через місії Червоного Хреста чи ООН і максимально спростимо доступ до цих соціальних виплат для мешканців окупованого Донбасу. Скільки з тих пенсій отримають ті, хто ходив на терористичні референдуми і ті, хто не ходив важко сказати. Співвідношення буде явно не на користь других. Однак, є ще й принцип справедливого суда — хай краще виправдають 9 винних, ніж буде покарано одного безневинного.
Але загалом зараз в окупованому Донбасі люди вже більше думають не про вибори та референдуми, а про те як вижити. І хто їм надасть цю можливість — їм все одно. Путін — хай буде Путін, ЛНР та ДНР — хай будуть вони. Україна — хай буде Україна. Але, судячи з усього, це вже буде не Україна. Скоріше всього, голодним доведеться годуватися безкінечною гарячою суперечкою — Путін буде казати, що у всьому винна Україна, а Київ буде казати — ні, Путін. Чи буде від цього легше мешканцям Донбасу — риторичне запитання. Але що ж самі винні! Як і українські селяни в 1932 році...
Голодомор 1932-1933 років безперечно був геноцидом радянської влади супроти українців, але можна сказати, що українців догнала “карма”. Чому? Бо не треба було в 1917 році вчиняти злочин і забирати просто так землю, бо не треба було підтримувати радянську владу, яка цей “чорний переділ” узаконювала, бо треба було воювати за УНР, а не миритися з приходом Червоної армії. Треба було захищати свою інтелегенцію, яку винищили перед Голодомором. Бо зрештою треба було повстати під час Голодомору. То хто винний в Голодоморі та геноциді? В Україні та на Донбасі?