Чи винен Київ у тому, що "невідомі" збили малазійський "Боїнг"

Коментуюи подробиці розслідування трагедії зі збитим над Донбасом рейсом MH-17, декотрі європейські журналісти та політики демонструють вельми своєрідне бачення справедливості. Використовуючи яке, у катастрофі, в принципі, можна звинуватити навіть їх самих

Вчора побачила світ ще одна сенсація, пов'язана з долею рейсу MH-17. Ні, нічого радикального – ніяких українських штурмовиків, що збивають пасажирські літаки високо над собою, ніяких українських диверсантів з "Буками" у мирному Донецьку, нічого такого.

Згідно з розслідуванням, проведеним журналістами німецьких медіакомпаній WDR і NDR, газети Süddeutsche Zeitung і фахівцями незалежної голландської групи ARGOS, з проміжного звіту з розслідування катастрофи рейса MH-17, опублікованого у вересні 2014 року, зникла потенційно важлива інформація.

За версією журналістів, з 14-ї сторінки звіту "загубилось" повідомлення про те, що українська влада 14 липня поширила так зване повідомлення NOTAM, в якості реакції на катастрофу військового літака АН-26, збитого на висоті 6500 метрів.

NOTAM (від англійського Notice to airmen) - це міжнародна система оповіщення пілотів. Süddeutsche Zeitung вказує, що в цьому повідомленні йдеться про закриття польотів на висоті до 9753 метрів. Це безумовне упущення слідчої комісії, яке слід прояснити, і журналістам, котрі помітили це недбальство слідчих органів – честь і хвала. А далі йдуть оцінки.

На думку tagesschau.de, обмеження по висоті, а не повна заборона польотів над небезпечною зоною, стало трагічною помилкою Києва, яка коштувала життя 298 пасажирам і членам екіпажу рейсу MH-17, збитого на висоті 10500 метрів.

Опозиційний депутат парламенту Нідерландів Пітер Омтцігт вже встиг заявити, що розслідування "йде непрозоро", і підганяється під чиїсь зовнішньополітичні інтереси. "Я побоююся, чи дійсно інстанції, які розслідують авіаційні події, незалежні в своїх діях", - додав він.

Себто у сухому залишку з точки зору "розслідувачів", виходить наступна картина. В Україні йшли бойові дії, і сепаратсти вже використовували протиповітряну зброю. За допомогою ПЗРК «Ігла» бойовики збили український Іл-76 на висоті менше кілометра. Ще чимось – абсолютно невідомо чим, було збито АН-26. Навіть зараз, за кілька місяців після трагедії, ніхто не знає до ладу, чим збили цей літак. Одна з основних версій, до речі – це ракета повітря-повітря з російського винищувача, піднятого з авіабази в Міллєрово. Хоча розглядається і варіант з ракетно-гарматним комплесом "Панцир", який "працював" з території Росії. При тому, нагадаємо, йшлося про військовий літак, який летів біля кордону з Росією, і який збили невідомо чим за неповні три доби до трагедії з МН-17.

З точки зору німецьких журналістів, українському уряду слід було не "підняти стелю" до 10 тисяч метрів (максимальна висота "роботи" "Ігли", про наявність якої у терористів українська влада знала, – 5 тисяч), а негайно заборонити будь-які польоти над Донбасом – і тоді пасажири рейсу MH-17 залишились би у живих. Той факт, що в бойовиків не було і не повинно було бути комплексів "Бук" – журналістів не хвилює.

Ідучи за подібною логікою, якщо наступного разу Володимир Путін передасть бойовикам зенітно-ракетну систему С-400 з дальністю дії до 400 кілометрів, і вони ненароком щось зіб’ють уже над Росією – то і в такому випадку буде винен Київ. У тому, що завчасно не попередив російську сторону про озброєння сепаратистів, не зміг оцінити всі ризики, із ним пов'язані, і не порекомендував російській стороні заборонити польоти.

Але йдучи за такою логікою "розширеної вини", можна зайти занадто далеко. Наприклад припустити, що якби німецький уряд зробив усе від нього залежне для забезпечення миру у Європі, і ввів жорсткі санкції проти Росії вже після аннексії Криму, то Путін не вводив би війська на Донбас, і три сотні пасажирів МН-17 залишились би в живих. Рівно як і тисячі українських військових та цивільних. А також бойовиків-сепаратистів та російських солдатів. І винні в неналежному контролі за діяльністю свого уряду – так-так, вони, німецькі журналісти.

При такій ситуації, можливо, всім варто відмовитись від "якби" і вигаданих сенсацій і просто докласти зусиль до того, щоб з'ясувати, який саме нелюд запустив ракету, яка, в кінцевому результаті, вбила три сотні ні в чому не винних авіапасажирів. Ну і хто дав тому нелюду ракету, звісно, теж.