Як китайці ховають міф про переорієнтацію Росії на Азію

Рішення Китаю відверто сказати про те, що співпраця з Росією за сьогоднішніх умов є непередбачуваною і навіть не дуже вигідною, може не тільки покласти край міфу про "переорієнтацію Росії з Європи на Азію", але й стати початком тиску Пекіну на Кремль з метою отримання подальших економічних преференцій

Хоча, власне, нічого нового й радикально несподіваного китайська сторона не сказала. Економісти Піднебесної на сайті офіційного друкованого органу КНР "Женьмінь жибао" назвали рубль нестабільною і занадто ризикованою валютою для міжнародних розрахунків

"Центробанку Росії дуже важко самотужки переломити тенденцію зниження курсу рубля. Сили ринку величезні, а це вимушене протистояння лише прискорить витрату валютних резервів Центробанку", - наводить видання слова аналітика державних ризиків і кредитів Лі Хайшаня.

При тому "вільне падіння" рубля, навіть супроводжуване судомними й безрезультатними спробами російського центробанку його пригальмувати, не тільки перекреслює міжнародні перспективи російської валюти, але й ставить під знак питання безпеку всієї економічної співпраці між Китаєм та Росією.

Як говорить Лі Хайшань, "навіть для (китайських) підприємств, які підписали угоди з доларом США або юанем в якості розрахункової валюти, девальвація рубля може збільшити ризик порушення договору".

Китайська сторона побоюється, що російські компанії – як приватні, так і державні, не зможуть виконати взяті на себе зобов'язання через економічну нестабільність і непрогнозованість обвалів національної валюти.

"Девальвація може знизити статус і привабливість рубля в китайсько-російських розрахунках, в той же час вона може збільшити вартість імпортних товарів для Росії, що несприятливо позначиться на експорті з Китаю в Росію", - робить висновок Хайшань.

Що, в перекладі з дипломатичної на людську, означає, що по мірі того, як в Росії загалом та в росіян зокрема закінчуються запаси доларів, вони стають для Китаю дедалі менш цікавим ринком.

Все сказане могло б претендувати на цитату з капітана Очевидність, якби не специфіка китайських дипломатичних стосунків. У яких не заведено говорити неприємні, хоч і очевидні, речі про партнерів. І якщо китайські економісти сказали те, що сказали – причому не на закритому симпозіумі, а на сторінках газети з багатомільйонним накладом, це зроблено зумисне.

При тому ціль публічних роздумів про неплатоспроможність великої держави видається теж достатньо прозорою.

Росія стала "ризикованим партнером" – а за ризик треба платити. І за ризик китайських підприємців російській стороні, ймовірно доведеться заплатити немало. В якій формі це відбудеться – покаже час і "Женьмінь жибао". Скоріше за все, будуть підвищені ціни. Ймовірно, буде створено фонд страхування китайських підприємців від "нещасних випадків" з російськими партнерами. В будь-якому разі, вчорашня заява китайських економістів – це очевидна вимога чергових поступок з боку Росії, котрих і до сьогодні Кремлю довелось зробити чимало.

Бо можливості повпливати на російських партнерів у китайської сторони є – і то не малі. При тому не тільки шляхом здобуття економічних преференцій в обмін на підтримку на міжнародній арені, як то було дотепер, але й шляхом використання куди як матеріальніших стимулів.

Яскравим прикладом може стати газогін "Сила Сибіру", на будівництво (точніше, поки на проектування) якого вже потекли російські гроші. Для того, щоб він запрацював, потрібно не тільки його збудувати (що теж непросто, особливо якщо зважити на той факт, що Китай відмовився дати аванс за неотриманий газ). Треба ще й домовитись з китайською стороною про поставки. Контракт на це є – але, судячи з таємничого мовчання про його подробиці, там все вельми непросто. І якщо зважити на той факт, що пропозиція вуглеводнів на світовому ринку зараз значно перевищує попит, то в покупця буде немалий простір для маневру. І в разі серйозних протиріч з Китаєм (які, безумовно виникнуть, якщо Кремль не піде на чергові поступки), "Сила Сибіру" ризикує перетворитись на такий собі "Південно-східний потік" – багатомільярдний і нікому не потрібний пам’ятник геополітичним амбіціям.

В будь-якому разі, заява китайської сторони недвозначно вказує, що між братерською любов'ю з Росією і дзвінким доларом, китайці вибрали останнє. Врешті, вони ніколи і не заперечували меркантильного характеру міждержавних стосунків. А той факт, що реанімоване в російській медіа-реальності гасло "русский и китаец – братья вовек" доведеться повернути назад в небуття, з якого воно на півроку виринуло, здається, нікого в Пекіні не хвилює. На такі родинні стосунки вони не підписувались.