Стара-нова влада ЛНР, або хто перетворив Луганщину на "Лугандон"

Еспресо.TV продовжує огляд, хто став у керма молодої терористичної "Луганської народної республіки"

В попередніх матеріалах  ""Міністрами" в ЛНР стали чиновники Єфремова та Кравченка" та "Стара-нова влада ЛНР, або за кого воює "вата" на Донбасі" ми вже писали про те, що посади міністрів та силовиків в терористичній "республіці" поділили між собою люди екс-головного регіонала. 

"В. о. заступника Голови Ради Міністрів"

У Вікіпедії про Василя Нікітіна говориться наступне: після переїзду до Луганська нетривалий час трудився головним економістом в одному з дрібних підприємств, а потім йому це набридло і він створив в Луганську свою громадську організацію "Всеукраїнський народний екологічний союз садівників, городників та квітникарів "ВНЕССОК". Потім у 2008 році заснував фермерське підприємство «Брати Нікітіни», а в 2010 році - фірму екологічно чистих продуктів «Хаус Ресорсіз». Після участі у декількох збройних захопленнях адмінбудівель він із горе-фермера та садівника-городника неочікувано виріс до "прем’єр-міністра" і обіймав цю посаду цілих півтори місяці.

"Заступник Голови Ради Міністрів"

Ще один з керівників "уряду" - Літвін Сергій Анатолійович пройшов непростий шлях від автослюсаря до керівника невеличкого агропідприємства. А після захоплення декількох міст терористами одразу став "міністром сільського господарства і промисловості ЛНР". А після фейкових виборів вже став "заступником прем’єра". Ось така от талановита людина.

"Міністр охорони здоров'я"

Простий акушер-гінеколог 2-ої обласної лікарні в Луганську Лариса Леонідівна Айрапетян отримала "міністерський" портфель завдяки близькості до керівництва ЛНР її чоловіка, який "відзначився" при штурмі прикордонного загону в Луганську.

"Керівник податкової та митної служби"

Головний "податківець" терористичної республіки Сергій Олексійович Бородін, як і більшість його попередників, раніше старанно трудився на благо незалежної України, зокрема багато років працював в структурі податкової служби і навіть дослужився до першого заступника начальника спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

"Міністр природних ресурсів та екологічної безпеки" Юрій Анатолійович Дегтярьов в своєму дотерористичному минулому обіймав посаду начальника управління охорони водних біоресурсів у Луганській області.

"Міністр освіти, науки, релігії і культури"

А нудна і фанатична керівниця "освітнього терористичного відомства" Лаптєва Леся Михайлівна раныше була лише скромною вчителькою Краснодонської школи №8 та випускницею Луганського педуніверситету.

"Колись, навіть рік тому, я б не змогла повірити в те, що я, ось така ось звичайна жінка як усі, яка абсолютно нічим не відрізняється, зможу на такі речі, які сьогодні відбуваються, дивитися на це, допомагати. І сама собі таку відповідь даю: а хто, якщо не я? У багатьох є бажання виїхати - і вони поїхали. Є люди, які повинні залишитися. Ось я бачу себе в тій ролі, що я повинна залишитися і робити", - розповідає про себе вчителька-"міністр".

"Міністр сільського господарства і продовольства"

Рощупкин Юрій Миколайович – агроном, керівник фермерського господарства "Нива" в Краснодонському районі, колись поважний депутат-регіонал в своєму районі. А тепер міністр-терорист…

Всі ці люди ніколи не відігравали ані першої, ані, навіть, другої скрипки в побудованому Єфремовим задзеркаллі на Луганщині, разом з тим, саме вони в якості гвинтиків створювали основу "єфремовщини". То ж питання, кому було потрібно, щоб маленькі та непомітні ляльки вийшли на перші ролі, звісно ж риторичне.