Позитивна проба була взята 22 січня 2013 року в Антхольці, а повторну перевірку провели в грудні 2014 року і виявили "невизначений заборонений препарат".
Єдиний позитив цієї ситуації полягає в тому, що за цей час наш спортсмен не здобував нагород, тому, по суті, і втрачати йому нічого. Крім, щоправда, репутації.
"Зірковим" періодом у кар’єрі Седнєва був 2010-й, коли він здобув чотири нагороди етапів Кубку світу, в тому числі – і перемогу в індивідуальній гонці в Антхольці. Загалом же українець має в своїй колекції 7 медалей з розіграшу Кубку світу і "бронзу" чемпіонаті світу-2011, здобуту в естафеті. І тоді, на щастя, всі допінг-тести лідер нашої збірної проходив.
Подібна історія в українському біатлоні була три роки тому, коли на допінгу впіймали Оксану Хвостенко, яка на той момент теж пішла з великого спорту. Щоправда тоді наша жіноча естафетна збірна втратила срібну медаль чемпіонату світу-2011.
Сьогодні практично всі світові федерації посилено борються за "чистоту" свого виду спорту. Тому процедура здачі проб призерами змагань стала вже звичною. Крім того, здавати аналізи можуть й інші учасники турнірів шляхом випадкової вибірки. Та Всесвітнє антидопінгове агентство ВАДА пішло далі, відправляючи своїх офіцерів до "обраних" у будь-який момент. З огляду на це атлет зобов'язаний регулярно повідомляти про своє місцезнаходження. І от перебуваючи на зборах в будь-якій країні чи знаходячись у власному помешканні, спортсмен повинен бути готовий до гостей з ВАДА.
Та незважаючи на всі процедури контролю й дискваліфікації, атлети продовжують вигравати, бити рекорди і демонструвати феноменальний рівень підготовки. І щоб постійно конкурувати, вигравати, здобувати медалі чи просто демонструвати достойні результати самих природних даних буде замало. Зараз величезне значення має фармакологія (дозволені препарати) і відновлення організму після навантажень і перенавантажень. Українські спортсмени, до речі, не раз нарікали, що за цим показником їм просто не наздогнати інші збірні. І про цей "білий медичний бік" спорту вищих досягнень всі говорять відкрито.
У погоні за результатами і титулами часто переходять й межу, свідомо вживаючи допінг. І тут важливо вчасно це зробити і встигнути вивести його з організму до здачі допінг-проби. Звісно, в цьому аспекті фінансово потужні країни мають перевагу, адже можуть залучити до цього процесу цілу армію фахівців. Крім того, ця армія може розробити якусь "новинку", якої ще немає у переліку заборонених препаратів.
Рік тому від допінгових скандалів потерпали наші сусіди – росіяни. У січні, за декілька тижнів до Олімпіади-2014 в Сочі, тодішнього лідера збірної Росії Ірину Старих, яка стабільно здобувала медалі на етапах Кубку світу, вивели зі складу команди через позитивну допінг-пробу. Зрештою, у липні Міжнародний союз біатлоністів дискваліфікував її на два роки. Таке ж покарання, але на 8 років, отримала і титулована Катерина Юрьєва, яка щойно повернулася в спорт після першої дискваліфікації через допінг.
Тим часом біатлонним уболівальникам всього світу варто готуватися не стільки до спортивних, скільки до чергової порції допінгових баталій. Нещодавно президент Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) Андерс Бессеберг заявив про велику кількість позитивних допінг-проб.
"Нам вдалося виявити багато позитивних аналізів на заборонені препарати у спортсменів з різних країн", - сказав Бессеберг.
Цікаві моменти
У неформальному спілкуванні з одним із спортивних лікарів почули одну історію про те, як біатлоністам однієї зі збірних розписують фармакологічну програму. Вона розписана на цикл (як правило на рік). Лікарі є найвисокооплачуванішим персоналом команди. Інколи отримують навіть більше за спортсменів, бо лише одна помилка може вартувати спортсмену кар'єри і призвести до міжнародного скандалу. Вони визначають, коли саме допінг виводиться з організму, висловлюють побажання щодо препаратів. Деякі з них купуються на чорному ринку. Як правило, спортсмени вживають допінг на зборах. Існує також віра в те, що можна забратися якнайвище у гори на збори. Тоді інспектор з ВАДА просто полінується перевіряти команду.