Хто годує російських атлетів допінгом

Новий рік розпочався для російського спорту черговою серією гучних допінгових скандалів – у легкій атлетиці та біатлоні

На початку січня президент Міжнародного союзу біатлоністів (IBU) Андерс Бессеберг повідомив про те, що велика кількість позитивних допінг-проб була виявлена у спортсменів з різних країн. І як реакція на таку заяву пролунала відмова росіянина Олександра Логінова, тимчасово відстороненого IBU від участі в змаганнях, відмовився відкривати пробу B.

Зазначимо, у листопаді 2014 року стало відомо, що 22-річний російський біатлоніст здав позитивний тест на заборонений препарат. За неофіційними даними, мова йде про еритропоетин, з яким пов'язані всі останні гучні допінгові інциденти в російському біатлоні. У тому числі - дискваліфікації Ірини Старих, Катерини Юр'євої і Дмитра Ярошенка.

Та вже за декілька днів ситуація з Логіновим виглядала просто невеликим інцидентом – настільки допінгові скандали з олімпійськими чемпіонами-легкоатлетами затьмарили її.

На сторожі суворого дотримання росіянами усіх спортивних норм і правил стали італійські журналісти. Видання Marcia dal Mondo викрило олімпійську чемпіонку-2012 зі спортивної ходьби Олену Лашманову у порушенні регламенту. Маючи дворічну дискваліфікацію за вживання заборонених препаратів, вона виступила на зимовому чемпіонаті Мордовії 30 грудня 2014 року.

Цікаво, що після цього масла у вогонь підлила вже сама Росія. Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) вирішило покарати олімпійських чемпіонів зі спортивної ходьби Валерія Борчіна, Сергія Кірдяпкіна й Ольгу Каніськіну, а також чемпіона світу-2011 Сергія Бакуліна за порушення антидопінгових правил. Причиною покарання зазначених спортсменів є аномальні відхилення показників крові в біологічних паспортах.

Такий крок РУСАДА виглядає як показовий номер для світової громадськості – мовляв, ми невтомно боремося з порушниками і виступаємо лише за "чистих" чемпіонів. Можливо, на це можна було б і клюнути. Проте увагу привертає те, що відлік дискваліфікації атлетів буде вестися з осені 2012 року, що, найімовірніше, дозволить викритим в порушенні антидопінгових правил атлетам зберегти олімпійські нагороди. По-друге, 29-річна Каніськіна вже оголосила про завершення кар'єри.

Очевидно, Росія мусила піти на такі "жертви" після того, як спочатку німецький телеканал ARD показав документальний фільм про підтримку допінгу в Росії на державному рівні, а потім до цькування росіян приєдналися ще й італійці.

"Я їздив по Росії і брав інтерв'ю у спортсменів і тренерів. Деякі говорили відкрито, інші мовчали від страху. Вони говорили, що їм погрожують. Говорити про допінг в Росії - небезпечно", - заявив творець фільму журналіст Хайо Зеппельт.

Про те, що вживання допінгу – це не поодинокі примхи окремих російських  спортсменів, затьмарених мріями про гучні перемоги, свідчить і відверта позиція легендарного біатлоніста, 4-разового олімпійського чемпіона і члена правління Союзу біатлоністів Росії (СБР) Олександра Тихонова.

"Я сказав ще понад 20 років тому, що нам необхідно ввести кримінальне переслідування за вживання допінгу. Мені незрозуміло, чому ми досі не можемо цього зробити. У нас винен спортсмен. Він що, сам шприц бере? У тому-то й річ, що його змушують. Якщо нічого не буде зроблено найближчим часом, доведеться назвати прізвища тих, хто в цьому винен, незважаючи на те, друзі це чи недруги", - сказав Тихонов.

Амбіції амбіціями, проте кількість порушників яскраво свідчить про наявність системи. Пропаганда, буцімто Росія – велика, непереможна, найсильніша і найкраща, вимагає від спорту чемпіонів – якомога більше і будь-якою ціною. Ось така система, якій потрібен результат, і годує атлетів забороненими речовинами. А потім, коли все викривається, ця ж система докірливо хитає головою – от, порушників треба карати, їм не місце в збірній.

До речі, про цю "систему" самі російські ЗМІ говорили ще у 2009-му, коли опублікували інтерв’ю олімпійської чемпіонки з лижних гонок і біатлону Анфіси Рєзцової.

"Повірте, кожен спортсмен йде на це (допінг) свідомо. Зустрічаються керівник, лікар, тренер і спортсмен і разом вирішують: хочеш ти це робити чи не хочеш. І кожному лікар розписує свою програму. Головне - не бути жадібним, вміти чекати свого часу. Мені прикро, що наші керівники постійно "здають" спортсменів, а самі нібито ні до чого ніколи й не причетні. Всі наші спортивні керівники повинні домовлятися, а не конфліктувати. Але в сучасному спорті без допінгу нікуди, це я вам точно кажу. Такий час настав", - заявила Рєзцова.