Не минуло й двох днів з моменту одностороннього виходу "ДНР" з мінських домовленостей та відмови від будь-яких переговорів, як російські ЗМІ повідомили про проведення "попередніх консультацій перед майбутніми переговорами у мінському форматі".
Правда, "мінський формат" виявився дещо дивним і не зовсім "мінським". За словами путінського прес-секретаря Дмитра Пєскова, в переговорах разом з традиційними представниками терористів Денисом Пушиліним та Владиславом Дейнего взяли участь лідери "ДНР та ЛНР" Олександр Захарченко та Ігор Плотницький. З усією цією братвою розмовляв ніхто інший ніж ліпший кум Путіна – Міктор Медведчук. Більше того, якщо вірити тому ж таки Пєскову, участь в переговорах Медведчук брав "за вказівкою президента Петра Порошенка" і, відповідно, був офіційним представником Києва.
Все це виглядає, як мінімум, дивно, оскільки окрім Медведчука на цих переговорах Україну ніхто не представляв. "Заплановані раніше до участі в донецькій зустрічі представники українських військових і радник президента України Руслан Демченко в останній момент змінили своє рішення і не прибули на переговори", - сказав Пєсков. І тут знову постає питання - а кого ж все таки представляє на переговорах Медведчук? Жодної офіційної інформації, що кум Путіна вповноважений вести якісь переговори з терористами, з Адміністрації президента України не надходило. Тому все виглядає так, що вчора відбулися не переговори Києва з "ДНР" та "ЛНР", а переговори громадянина Медведчука з ватажками терористичних бандформувань, що само по собі тхне співпрацею з терористичними організаціями.
Так, ще наприкінці грудня, коли на Донбасі ще зберігалося таке-сяке перемир'я, в СБУ заявляли, що Медведчук був залучений до переговорів з терористами, але тоді мова йшла лише про переговори щодо звільнення заручників. Та й "залучений" і "уповноважений" це дещо різні речі. Принаймні, в грудні йшлося, що Медведчук "інкорпорований" в переговорну групу, яка складалася з першого заступника голови СБУ, керівника Антитерористичного центру при СБУ Василя Грицака та голови Міжвідомчого центру з обміну полоненими Юрія Тандіта. Отже, одноосібно представляти Київ у мирних переговорах Медведчука до цього часу ніхто не уповноважував. Отже наразі Київ має або офіційно підтвердити слова Пєскова і пояснити суспільству завдання Медведчука, в що не дуже віриться, або спростувати. В цьому випадку вояжем лідера "Українського вибору" до Донецька мали б зацікавитися правоохоронні органи та відповісти на кілька питань. Якщо Медведчук не є офіційним переговорником, то де і на яких підставах він перетнув "лінію зіткнення", вздовж якої зараз точаться бої. Щось не дуже віриться, що Медведчук прямував в Донецьк через лінію фронту, а якщо ж він потрапив на Донбас з російського боку, то це, як мінімум, стаття про незаконний перетин українського кордону. Отже, "переговори" Медведчука цілком можуть потягнути на кримінальну справу та утримання під вартою в якості запобіжного заходу. А потім можна буде поцікавитися, чи готовий Путін обміняти свого кума, наприклад, на Надію Савченко.
Що ж стосується Росії, то для них медведчуківські переговори – це лише ширма, яка, демонструючи московську миролюбність, має приховати продовження агресії на Донбасі. В цьому спектаклі Медведчук просто грає роль "представника Києва", а по суті є статистом. Тепер Кремль може багато разів говорити про свій "обережний оптимізм" та необхідність відведення важкого озброєння і продовження переговорів. А тим часом на Донбас вирушив черговий путінський "гумконвой". Що в цьому конвої здогадатися не складно, бо саме після останньої путінської "гуманітарної допомоги" терористи влаштували свій "наступ за трьома напрямками", який вилився в десятки загиблих мирних жителів та шокував увесь світ. Тому, коли "конвой" прибуде, можна буде завести стару брехливу платівку про те, як Москва докладає всіх зусиль аби "всьо мірно порєшать", але "київська хунта" хоче крові і війни і продовжила "каральну операцію".