"Пропоную... дати доручення комітету Держдуми з міжнародних справ підготувати заяву, що засуджує анексію Німецької Демократичної Республіки Федеративною Республікою Німеччини в 1989 році". Це не з гіркінського фантастичного роману. Це з реальної сьогоднішньої заяви спікера Держдуми Сергій Наришкіна. Він висловив цю пропозицію у відповідь на виступ депутата-комуніста Миколи Іванова. "Ми всі співпереживали вам, коли ви 26 січня на прес-конференції в ПАРЄ відбивали нападки голови ПАРЄ Анн Брассер, яка звинуватила Росію в анексії Криму", заявив Наришкін колезі-комуністу, і запропонував показати за це показати німцям... пардон, засудити німецьку анексію німців.
Такий собі жарт на рівні парламенту. Раніше подібні жарти дозволяв собі лиш Володимир Володимирович особисто – на кшталт фрази про Казахстан, якого, на думку Путіна, ніколи не було. Тепер осміліли і "думці" рангом повище. Чи саме за подібні гумористичні таланти платять росіяни зарплати своїм обранцям сказати складно. Врешті, це внутрішня справа сусідньої держави.
При тому аналогія Наришкіна явно кульгає на обидві ноги. В момент об'єднання НДР та ФРН в першій не було ні військових баз ні "зелених чоловічків" з другої. Там щойно-щойно позбулись радянських "чоловічків". Це було два шматки однієї країни, штучно розділені сорок з хвостиком років тому.
Логічніше було б порівняти анексію Криму, наприклад, з ситуацією, при якій "невідомі зелені чоловічки" під вигуки "Schneller, schneller!" входять в Кенігсберг (пардон, Калінінград), з тими самими вигуками женуть народ на референдум – і через 3 години переданий "як мішок картоплі" шматок Східної Пруссії повертається до Фатерлянду. Після чого впродовж місяця ФРН передає Росії іржаві корита з Балтійського флоту, які випадково опинились в німецькому порту. Подібний сценарій можна екстраполювати на чимало інших шматків Росії – приміром, на Курильські острови.
Врешті, не будемо впадати в улюблене російськими парламентаріями мрійництво.
Цікаво інше. Впродовж майже року конфлікту відомство Лаврова робило все можливе, аби переконати європейців в тому, що "ми такі самі, як ви, тільки з хвостом" (в сенсі, з Кримом), а підступний Держдеп робить все можливе, щоби посварити ЄС та Росію.
Схоже, це завдання визнали остаточно і безповоротно проваленим, і випади проти Німеччини – зриме тому підтвердження. А "експромт Наришкіна" цілком може бути добре підготованим за завданням Самого. Який, в такий спосіб "подає сигнал" німецьким друзям про те, що жорстка позиція стосовно російських ескапад виводить їх зі списку потенційних друзів, і поміщає до когорти "ненависників Росії". Протистояти яким можна в будь-який спосіб – включно з відмовою у праві на існування.
І в інтересах України, аби подібні повідомлення звучали максимально голосно, і були ретельно доправлені до німецької аудиторії. Гляди, тоді й "корисних ідіотів", які продовжують говорити про "необхідність стежити за дотриманням прав та інтересів Росії", стане менше. Хіба лиш ФРН таки захоче віддати колишню НДР назад під російську окупацію. Але тут уже мабуть і фрау канцлерін рішуче не погодиться.