Ціною надзвичайно великих втрат ворожі російсько-терористичні війська змогли просунутися вперед на одній ділянці, частково взявши під конроль містечко Вуглегірськ. Але загалом їхній наступ захлинувся. Українські артилеристи, яких недарма називають "богами війни" стали головною руйнівною силою для загарбницьких військ. Головне - знайти у їхніх бойових порядках точні цілі. І займається цим армійська розвідка, зокрема групи спеціального призначення.
Про оботу групи спецназу хмельницького 8-го полку йдеться в спеціальному репортажі програми "Репортажі та розслідування з Артемом Шевченком" із сектору А на Луганщині про бойову.
Нічим не примітний сільський будинок у селищі Райгородка Новоайдарівського району на Луганщині став справжньою знахідкою для однією з груп спецпризначення 8-го хмельницького полку Головного управління розвідки. Господарі будинку терміново виїхали у Росію, але періодично у залишеному обійсті відбувалася підозріла активність.
"Там - Счастье, вдоль зелёночки можно пройти прямо сюда. А там наши позиции стоят", - знайомлять з місцевістю українського журналіста.
Передчуття справді не обмануло спецназівців. На горищі будинку того дня їх чекав справжній сюрприз. Тепла військова форма російська - в такій ще козачки бігають.
"Ми бачимо тут міни МОН 100 - протипіхотні… 5 штук, новісенькі з заводським маркуванням. Окрім цього у схроні знайшли ще й переносний зенітно-ракетний комплекс “Ігла”, автомат із тринадцятьма магазинами спорядженими набоями та два безшумні пістолети ПБ-9. Використовують спецпідрозділу. Може вести стрільбу як без глушника, так і з інтегрованим глушником", - розповідають наші розвідники.
Ті, хто залишив цю схованку для ворожої диверсійно-розвідувальної групи, завчасно затерли номери аби приховати походження зброї.
"Щоб не було видно, що це з Криму чи з Росії, щоб не було доказів російської присутности", - додають спецпризначенці.
Виявлені у нашому тилу ПЗРК та ящик з протипіхотними мінами — це справді значна здобич.
"Поставили пакунок біля паркану, дерева, або на дерево, це розтяжка, комбіновані способи підриву", - розповів про те, як працює знаряддя, командир групи 8-го полку спецназу ГУР Міноборони позивний "кедр".
Полювання у нашому тилу за такими от збройними схронами для диверсантів — хоч і важливе, але не надто ризиковане завдання для хмельницьких спецназівців. Насправді вони нерідко самі ходять по здобич на ворожу територію. Одне з останніх полювань цієї групи було більш ніж успішним — вдалося захопити живими без жодного пострілу трьох членів ворожої диверсійно-розвідувальної групи.
Ось їх мена:
- Ковпак Денис сергійович, в "ЛНР" вступив 1 серпня 2014 року, поступив до розвідвзводу, потім попав в 2-у бригаду армии.
- Чистяков Ігор Анатолійович служив у другій окремій бригаді народної міліції в роті розвідки, командир підполковник Трунов, позивной "Листопад", він кадровий російський офіцер ГРУ.
- Чайка Артем Борисович приїхав до Луганська, де був старшим лейтенантом, командиром взводу у другій бригаді народної міліції.
В телефоні молодого хлопця, Артема Чайки, українські військові знайшли очевидні докази його терористичної діяльності. Сила-силенна фотографій та відеороликів. Серед них відео, як російські офіцери тренували бойовиків-сепаратистів.
Тепер Чайку, Ковпака та Чистякова судять у Сєвєродонецьку за тероризм, а від їхньої пихатості не залишилося і сліду.
"Нас россияне держали и держат как пушечное мясо, которое отправляли наперед - обращаюсь к ополченцам "ЛНР": давайте сложим оружие и будем жить как раньше мирной жизнью без войны", - каже Артем Чайка.
У цій операції із захоплення полонених брав участь і боєць хмельницького спецназу, доброволець із позивним “Одеса”. Він розповідає як їхній групі вдалося взяти цих трьох “язиків” на ворожій території без жодного пострілу.
"Вся операція тривала секунд 15-18-20. Ми їх швиденько поклали на землю, забрали зброю. Завели їх на заднє подвір'я, зв'язали їм руки. Сказали їм хто ми і що ми, і що у них немає шансів рипатися", - розповів "Одеса".
Боець запевняє, що полонені сепаратисти розповіли, що увійшли до терористичного руху на ажіотажі, а вже зайшовши у нього їм дуже важко було вийти звідти, бо їх трохи пресували, грошима зацікавили і все. Полонені виявилися цінною здобиччу, дали розвідникам цікаву інформацію, ними займається СБУ, вони зокрема розкрили структуру підготовки офіцераів штатними кадровими російської армії.
Понтонна переправа через Сіверський Донець, яку постійно обстрілюють. Перейти її — значить потрапити вже на саму лінію фронту. Тут - безліч ярів дуже незручних для бронетехніки. Наші війська тримають під контролем головні дороги, закріпившись опорними пунктами на панівних висотах, де підрозділи зарилися глибоко у землю.
Селище Кримське героїчно обороняє 24-та механізована бригада, яку за стійкість нарекли залізною. Відійшовши від 31-го блокпосту по Бахмутський трасі — її підрозділи зайняли позиції у чистому полі аби не дати по цій дорозі противнику прорватися у Кримське. "Обстріли постійно, кожень божий день, і плюс працюють стрілки з колишнього 31-го блоку. У нас артилерія туди наведена, пристрелять, Слава Богу поки артилерія рятує", - розповідає заступник командира батальойону 24-ї ОМБР позивний "Поступ".
Група хмельницьких спецназівців висувається на самісінький, як тут кажуть, “передок” - звідси противника видно вже як на долоні. Спецназівці, спостергаючи за ворогом з самого переднього краю, збирають таку необхідну для артилерії інформацію. Потім вони передислокуються на іншу діляку, а ці бійці у відкритому полі обличчям до обличчя залишаться перед ворогом.
Група спецназу, прихопивши цінний вантаж із вибухівкою, вирушає далі по фронту. На кожному опорному пункті вони ретельно збирають інформацію, зокрема і в тих військових, які під вогнем, але утримують позиції.
Трьохізбенка. Велике село на передньому краї нашої оборони у секторі А. З панівної висоти постійні бої в районі сіл Сокольники та Пришиб - не тільки добре чутно, але й видно. "Я з 11 до першої години переглянув посадку знизу поле чисте біле і між верхньою посадкою - вони на пагорбі, на дальній "зеленці". Ось там прямо танчик рухається, вот так прямо, вот, дивись туда", - розповідає один з бійців про ситуацію навколо.
Періодично в ефір проривається і ворожий радіообмін: до противника звідти — рукою подати. "Якщо є можливість захопити ворога у полон він захоплюється, якщо є можливість зайняти позицію і спостергіати де пересувається ворожа техніка, де є скоплення ворожих людей треба фіксувати координати і передавати на центр аби працювала наша артилерія", - каже боєць групи спецназу 8-го полку ГКР МО з позивним "Одеса".
"Артилерія виконує головну стримуючу функцію тут у секторі А на Луганщині. Фактично вогонь цих САУ стримує просування ворога на Бахмутівській трасі, одній з найгарічіших ділянок на цьому фронті", - підсумовує журналіст Еспресо.TV Артем Шевченко.
Після двох днів проведених на фронті у бойовому розвідувальному виході група хмельницьких спецназівців повертається у своє розташування не з порожніми руками. Окрім точних розвідданих по цілях для артилерії, привезли з передової цінний вантаж — кинуті тротилові шашки: 15 кілограмів.
"Ми чекаємо всіх, всіх патріотів України, які вважають своїм обов'язком захищати нашу батьківщину від агресора. не лежати вдома на дивані і бути представником диванних батальйонів, а йти в армію до нашого полку. Всіх, хто вміє добре стріляти, спортсменів, мисливців, стрільців, просто розумних і грамотних людей. всіх ми чекаємо, всіх приймемо, не обов'язково йти через військкомат примусово, природно ми чекаємо добровольців. це завжди краще, ніж за призовом. Я вважаю, що це святий обов'язок чоловіка, який себе вважає чоловіком", - звернувся до свідомих українців командир 8-го полку ГУР Міноборони України Олег Нечаєв.