Еспресо.TV вирішило нагадати обставини так званого "Ірландського голодування" 1981 року, яке завершилося смертю від виснаження десятьох ув'язнених бійців Ірландської республіканської армії.
За десяток років до цієї події Північна Ірландія, котра перебувала у складі Великої Британії з часів громадянської війни 1922 року, теж захотіла свободи. Проти Лондона активно виступали праві і радикальні партії. Ірландська республіканська армія почала партизанську війну проти англійських військ і поліції.
Для "заспокоєння заворушень" в британську частину Ольстеру було введено британські війська і режим прямого правління. Тривали повстання і придушення, теракти – і каральні акції. Апогеєм конфлікту стала "Кривава неділя" 30 січня 1972 року, коли під час демонстрації католиків британські війська стріляли в беззбройних людей.
Боббі Сендс до арешту
Взаємна ненависть сягнула апогею. Сторони фактично перестали вважати супротивників людьми.
У 1976 році лондонський уряд прирівняв ув’язнених учасників конфлікту до звичайних злочинців.
1 березня 1981 року, в річницю скасування цього статусу, у в'язниці Мейзі почав голодування член Ірландської Республіканської Армії Боббі Сендс. Через два тижні до голодування приєднався ще один учасник, а потім ще двоє. Невдовзі голодувала дюжина ув’язнених, але непереможених ірландців.
Акція протесту під час "Ірландського голодування"
Учасники голодування висунули уряду п'ять вимог: право не носити тюремну уніформу, не робити тюремну роботу, право на свободу зв'язку з іншими ув'язненими, а також на організацію освітніх та розважальних заходів, право на один візит, один лист і одну посилку щотижня, повне право на помилування.
У березні 1981 року Боббі Сендса висунули кандидатом на місцевих виборах, замість померлого депутата парламенту від ірландських республіканців. І він став наймолодшим членом парламенту, отримавши 30 492 голоси. Після цього випадку уряд Британії заборонив балотуватися людям, які відбувають термін ув'язнення більше року.
Попри високий статус Сендса, прем'єр-міністр Великої Британії, "залізна леді" Маргарет Тетчер не пішла на поступки, і голодування скінчилася смертю десяти республіканців.
Сендс помер 5 травня від виснаження в тюремному шпиталі, через 66 днів після початку голодування. Йому було 27 років. Згодом померли ще 9 учасників протесту. Смерть Сендса зробила з нього національного героя Ірландії, на його похорон прийшло близько 100 тисяч людей, а сутички в Ольстері розгорілися з новою силою. Як результат, правила утримання ірландських в'язнів таки було трохи змінено.
Похорон Боббі Сендса
Могила Боббі Сендса
Минуло 10 років, змінилась влада у Лондоні. Наступники "залізної леді" пішли на поступки і уклали угоду. В результаті тривалих переговорів між Великою Британією та Ірландією в 1993 році була підписана "Декларація Даунінг-стріт", що закріпила принципи відмови від насильства і визначила формування місцевого парламенту і уряду.
В 1994 році ІРА оголосила про припинення вогню. У 1998 році було укладено перемир'я між ІРА та "юніоністами" - що ввійшло в історію як "Договір Скорботної П'ятниці". Була скликана Асамблея Північної Ірландії і з'явилась реальна перспектива примирення в регіоні.
Те, що за допомогою насильства не вдалося вирішити впродовж кількох сотень років, за столом переговорів було вирішено за вісім, з яких 5 були вже фактично мирними.
А на гербі баронеси Тетчер, десь між левами, ключами й сером Ісааком Ньютоном, залишилась гидка й чорна пляма. Знак ганьби й жорстокості, яка призвела до голодної смерті ірландців. В день смерті "залізної леді" радісні ірландці вийшли на вулиці з плакатами: "Ding-dong the witch is dead".
Всі ірландські ув'язнені, що померли через голодування