В Україні йде війна

Втрати величезні: Україна втрачає своїх людей; свою територію; свою інфраструктуру; економіку і час, які можна було використовувати на проведення реформ

Натомість Україна отримала єдину українську націю. У певному сенсі, Україна не може програти цю війну через один цей факт, пише в матеріалі для The American Center for a European Ukraine Остап Семерак.

Такого не можна сказати про західну цивілізацію. Уряди вільних і демократичних держав - США та ЄС - або програють війну або здобудуть перемогу разом з Україною та українським народом. Захід повинен зрозуміти, що він також є учасником конфлікту, і усвідомити загрози з цим пов'язані. У разі відмови від активної ролі в конфлікті, Захід приречений на програш.

Адже ціль Російської Федерації не Україна. Це війна, розв'язана Російською Федерацією проти свободи і демократії; проти цінностей західної цивілізації. Розв'язана на території України, це не війна проти України, а війна проти вільних європейських народів.

Це також війна проти тероризму.

9/11. Ця страшна дата вписана в наші уми, як дата початку глобальної антитерористичної операції.

24/1/15 – це день, коли українське місто Маріуполь було обстріляне, а його мешканці – свідомо вбиті проросійськими "сепаратистами". Це стало ще одним сумним дороговказом у світовій війні проти тероризму.

Напад на Маріуполь виявив агресивність Російської Федерації і злобу її намірів. Цей напад повинен активізувати пошук сценарію для врегулювання конфлікту.

Які існують способи, щоб здобути перемогу і досягнути миру в регіоні і в усьому світі?

Очевидно, що відповідь складається з кількох етапів, і що врегулювання займе деякий час. Першим кроком має стати обмеження зони дії терористичних підрозділів. Серйозна система захисту повинна бути побудована уздовж лінії зіткнення, яка мінімізує точки можливого перетину лінії людьми і товарами. Україна також повинна побудувати запропоновану "стіну" або "Європейський вал". Це питання критичної психологічної та безпекової важливості.

Особливу занепокоєність викликають частини державного кордону між Україною і Російською Федерацією, котрі перебувають в зоні ATO (антитерористичної операції). Очевидно, що міжнародне співтовариство має зіграти в цьому свою роль. Це питання переговорів між Україною, ЄС, США і РФ за участю міжнародних організацій з безпеки.

Світ повинен бути в змозі бачити, як люди і товари, зброя і терористи переміщаються по цій частині державного кордону.

Також необхідно створити всі можливості для тих, хто хоче покинути цю територію, тимчасово неконтрольовану владою України, зробити це. Такі українські громадяни, звичайно, мають право вільно поселитись в будь-якій точці України з усіма соціальними і трудовими гарантіями. Але вони потребуватимуть міжнародної допомоги у переселенні.

Українська армія також повинна бути переозброєна і модернізована. І тут я маю на увазі створення сучасних підрозділів, навчених західними інструкторами. Озброєння повинно бути забезпечено державами-членами НАТО. Деякі з них можуть бути придбані. У 2014 році український уряд виділив додаткові 18 мільярдів гривень (близько 1,5 млрд євро) для потреб національної оборони і безпеки. У 2015 році ця цифра знову зросте, але Україна не може зробити все самостійно - Захід також повинен виділити ресурси для потреб української армії, яка воює на користь Заходу.

Іншим важливим елементом є реформування та модернізація економіки України. Український народ мобілізований і готовий протистояти викликам цих реформ. Економічно реформована і успішна Україна буде найкращою відповіддю сепаратистам, терористам і Путіну. Тим не менш, у зв'язку з цим, просто виконувати Меморандум МВФ, і рекомендації ЄБРР – замало. Неможливо по-справжньому модернізувати і реформувати українську економіку без суттєвої допомоги з боку Заходу, без "Нового плану Маршалла" для України.

Інший компонент плану – очищення території України від терористів і реінтеграція громадян, які пережили окупацію та інформаційну пропаганду.

Нарешті, будь-який план для досягнення миру потребує угоди з Москвою. Крим є ключовим; сучасний стан та перспективи цього півострова, де великий князь Володимир прийняв хрещення, займає центральне місце у відновленні нормальних стосунків між Росією та Україною. Це також важливо для політичного майбутнього Росії. Путін це знає і тому, ймовірно, піде на переговори. І Україна має важелі впливу на цих переговорах: Крим належить Україні згідно з міжнародним правом і Крим, крім того, сильно залежить від України в економічному плані. Кримське питання потребує часу на вирішення, але вирішити його можливо.

Остап Семерак - депутат Верховної Ради України та колишній міністр Кабінету міністрів