Новий держбюджет. Кому доведеться наповнювати українську казну (ІНФОГРАФІКА)

Девальвація змусила уряд перекрити збільшений дефіцит бюджету податками, які в часи падаючої економіки буде дуже важко збирати

Уряд нарешті зареєстрував у Верховній Раді оновлений проект держбюджету-2015.

Доходи та витрати Кабмін вирішив збільшити на 22,5 млрд грн та 35,7 млрд грн відповідно. Головна причина змін кошторису країни — девальвація, ну і звісно МВФ, який пообіцяв транш тільки після прийняття змін.

Щодо девальвації, то вчора міністр фінансів України Наталія Яресько розповіла, що зміни до бюджету враховували закладаючи середній курс долара в 21,7 грн/$. Першу, вже прийняту версію, розраховували по курсу в 17 грн/$, розповідав ще до нового року прем'єр Арсеній Яценюк.

В новій версії держбюджету уряд пропонує збільшити доходи на 22,5 млрд грн до 599 млрд грн (3,7% ВВП), що на 3,9% більше чинного варіанту в 576 млрд грн. Витрати планується збільшити на 35,7 млрд грн до 664 млрд грн (4,1% ВВП) , що на 5,68% більше витрат прийнятого бюджету в 628 млрд грн.

Відповідно і дефіцит держбюджету збільшується на 12,6 млрд грн до 76,3 млрд грн, що більше на 19,8% від попереднього в 63,7 млрд грн.

У відсотках до ВВП дефіцит зріс на 0,4% - з 3,7% до 4,1%.

Головні параметри Бюджету-2015 | Create infographics

В першу чергу уряд планує збільшити доходи за рахунок збільшення надходжень від податку на додану вартість +11,8 млрд грн, рентної плати за користування надрами для видобування газу +9,1 млрд грн, податку на прибуток підприємств +2,3 млрд грн.

Також Кабмін розраховує отримати додатково +2,1 млрд грн ввізного мита (податок на імпорт) та 1,7 млрд грн податку від транспортування нафти, газу та аміаку.

Збільшення доходів від податків, млрд грн | Create infographics

Також Кабміну довелось по деяким статтям трохи зменшити прогнозовані доходи.

Наприклад , уряд вважає, що зможе отримати на 1,9 млрд грн менше від збору з операцій з купівлі валюти.

Основний аргумент — девальвація і падіння попиту на валюту. До речі, сам збір змінами в Податковий кодекс був суттєво збільшений (в 4 рази) з 0,5% до 2%.

Тобто, навіть попри підняття податку мізерний попит (на офіційному ринку) нівелює його. В уряді сподіваються за рік отримати всього 310 млн грн, що фактично показує значимість цього збору тільки для обмеження попиту на валюту.

Ще уряд прогнозує зменшення доходу від прибутку Нацбанку на 4,9 млрд грн. В пояснювальній записці до бюджету падіння аргументується “результатами переговорів з МВФ”. НБУ останнім часом намагається вирватись з полону залежності від всіх, від президенту до уряду. Бо, фактично, регулятор повинен бути незалежним, а не по виклику друкувати гроші (які потім обмінюють на держоблігації) для латання бюджетних дір урядом.

Куди потрібні гроші

Через девальвацію суттєво здорожчало обслуговування боргів - на 21,5 млрд грн. Зокрема борги “Укравтодору” через це зростуть на 1,7 млрд грн, по Євро-2012 на 706 млн грн, проект Циклон-4 на 930 млн грн. Ну і девальвація збільшила на 18 млдр грн обслуговування держборгу країни.

Також доведеться додатково виділити 12,5 млдр грн на компенсації (дотації) через збільшення цін на комунальні тарифи. Цей пункт українська сторона фактично вибила у МВФ, розуміючи, що від непопулярного кроку суттєвого підняття цін на енергоносії нікуди не сховатись.

Додатково 2,85 млрд грн витратять на допомогу переселенцям з зони АТО. А 1,3 млрд грн “з'їсть” девальвація з внаслідок переоцінки витрат на дипустанови, ліки, внески, військові аташе.

Збільшаться витрати на лікування дитячої онкології, гемодіалізу та інші медичні програми на 0,4 млрд грн, на реалізацію програми допомоги ЄС на 0,4 млрд грн (через девальвацію), витрати на місцеві бюджети в 0,3 млрд грн та фінансову підтримку аграріїв на 0,3 млрд грн. Виплата боргів по зарплатам для шахтарів за 2014 рік також збільшить витрати на 0,2 млрд грн.

Щодо шахт, то уряд ще вирішив дати 0,35 млрд грн на реструктуризацію вугільної промисловості.

Також проектом зміни держбюджету уряд хоче дозволити собі витратити 2,5 млрд грн на побудову охорони україно-російського кордону та територій прилеглих до АТО та Криму.

Дещо Кабмін вирішив і урізати. Наприклад, дотації Пенсійного фонду зменшили 3,9 млрд грн.

Раніше українські урядовці активно розповідали про те, що на вимогу МВФ “скасують спецпенсії”. Щоправда, в пояснювальній записці до змін до бюджету зазначається, що на “дотаціях на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій призначених за різними пенсійними програмами” зекономлять 23,2 млн грн. Не зовсім суттєва сума, але дає великий “соціально-популістський ефект”.

Також реформа освіти, за підрахунками уряду, повинна зекономити країни 0,3 млрд грн, а на зменшенні виробництва та трансляції телерадіопрограм для держави ще 0,15 млдр грн.

“Нафтогаз”, який постійно збільшує борг країни теж вирішили трохи “підрізати”. Дотації на НАК будуть зменшені на 5,8% з запланованих 31,5 млрд грн до 29,7 млрд грн.

“Це не так багато, але це наш перший крок”, - зазначала раніше голова Мінфіну Яресько.

Також вона уточнила, що 10,7 млрд з запланованої суми дотацій підуть на компенсацію збитків “Нафтогазу” від поставок в зону АТО. Тобто, уряд з бюджету грошима платників податку “компенсує” НАКу витрати, які отримані через неоплату поставленого в зону АТО газу.

Також змінами в бюджет планують надати право Кабміну залучати кредитні кошти під державні гарантії в розмірі 21 млрд грн для створення стабілізаційного енергетичного фонду. Раніше про резервний фонд природного газу та мазуту в $1 млрд розповідав Арсеній Яценюк.

Зміни в держбюджет здебільшого продиктовані девальвацією. І через неї зріс дефіцит бюджету, який уряд планує покривати за рахунок збільшення надходжеь від податків. Але досить сумнівно, що в період падаючої економіки такі плани реально буде реалізувати.