83-річний радянський дисидент Віктор Файнберг приєднався до голодування української льотчиці Надії Савченко, яку утримують у Росії. Він звернувся до української герої з листом, у якому висловив підтримку, захоплення героїзмом, сміливістю та упевненість, що на неї чекає перемога. Окрім підбадьорюючих слів, Файнберг приєднався до Надії Савченко і діями: колишній в’язень ГУЛАГу розпочав голодування на знак солідарності.
"Тряхнуть стариной!", – написав він.
Хто цей сміливець, який у поважному віці не припиняє боротьбу проти "нелюдської, збожеволілої системи" – тоді радянського режиму, а зараз його наступника – путінського режиму?
Віктор Файнберг народився 26 листопада 1931 року у Харкові в єврейській родині. Ще в дитинстві під час антисемітської кампанії (1948-1952 рр.) піддавався переслідуванням, однак не мирився з цим, а вступав у бійку, вже тоді борючись за рівність. Результатом цих бійок стало направлення до психіатра, яке відіграло згодом негативну роль, коли Файнберг став дисидентом.
Віктор Файнберг - один із найвидатніших представників дисидентського руху в СРСР. Він не хотів миритися з безладдям, безправ’ям та несправедливістю. Однак за це і поплатився: радянська влада відправила його в ГУЛАГ.
Файнберг разом з ще шістьома дисидентами брав участь у демонстрації 25 серпня 1968 року на Красній площі – "демонстрації сімох" – протестному мітингу проти введення військ СРСР у тодішню Чехословаччину.
Тоді, після акції протесту, Файнберг дізнався на собі, що таке радянські репресії. Імовірно, тому він, як ніхто інший, гарно розуміє положення та душевний стан Надії Савченко.
Після арешту 25 серпня Віктор Файнберг був направлений на психіатричну експертизу, визнаний несамовитим і підданий примусовому лікуванню. У КДБ СРСР виникла складність: Файнбергу під час затримання вибили передні зуби, і демонстрація його в суді була визнана небажаною. Вихід був знайдений у відправці Файнберга в спецпсихлікарню (таке рішення могло бути винесене судом без присутності особи та без права оскарження у вищому суді).
Віктору Файнбергу довелося пережити приниження через неіснуючий діагноз, у якому його характеризували як психічно хвору людину. Чотири року він перебував у спецпсихлікарні.
Тут вперше Файнберг разом з Володимиром Борисовим оголосив голодування на знак протесту і був підданий примусовому годуванню. Завдяки лікарю Льву Анатолійовичу Петрову інформація про голодування потрапила на Захід. Зарубіжні радіостанції повідомили про це в новинах, і керівництву лікарні, аби "зам'яти" скандал, довелося піти на поступки Віктору Файнбергу і Володимиру Борисову. Їм скасували уколи і пом'якшили умови утримання.
Лікар-психіатр Марина Вайханська надавала допомогу Файнбергу, передаючи про нього інформацію дисидентам, які перебували на волі. Це стало підставою для її звільнення, але також допомогло звільненню Файнберга. У 1974 році вони одружилися і емігрували з СРСР. Якийсь час вони жили в Ізраїлі, Великій Британії. Файнберг виступав на захист переслідуваних у СРСР дисидентів. Зараз проживає в Парижі.
В еміграції Файнберг став ініціатором створення "САРА" - Campaign Against Psychiatric Abuses for Political Purposes для боротьби з каральною психіатрією в СРСР. У 1983 році СРСР виключили з Всесвітньої психіатричної асоціації (ВПА).
Однак Файнберг не забуває про Україну. Він стежить за подіями на Батьківщині. Ще у грудні 2013 року він так писав про Майдан: "Це не схватка між Росією та Україною, Росією та Європейським Союзом, Росією та Заходом. Це рідкісний у наш час випадок битви волі з насильством, незалежності з рабством, гідності з цинізмом".