За останній рік в Україні було здійснено майже чотири десятки терактів — в Одесі, Запоріжжі, на Миколаївщині та Харкові. Останній — 22 лютого — направлений проти учасників мирної патріотичної ходи за єдність України, забрав життя 4-х осіб, йдеться в сюжеті Тетяни Шустрової, журналіста програми Еспресо.TV "Репортажі та розслідування з А.Шевченком".
Кількість жертв зростала із кожним днем. Першими, на місці, загинули - один із співзасновників Харківського Євромайдану Леонід Толмачов і підполковник міліції Вадим Рибальченко. А далі — це просто шокує — один за одним померли від поранень 15-річний маленький патріот Данило Дідик і першокурсник 18-ти річний Микола Мельничук. Ще понад десяток — поранені. Життя людей занапастила протипіхотна міна МОН-100. І те, що кількість її жертв не йде на десятки - просто випадковість.
"Там був мікроавтобус "Газель". Так сталося, що він якраз знаходився між людьми і цією міною "МОН-100" направленої дії, елементи ураження якої діють на відстань більше 115-и метрів, і шириною 5 і більше метрів. 80% елементів ураження прийняв на себе саме автомобіль", - розповідає начальник головного слідчого управління СБУ Василь Вовк.
У Харкові знаряддя вбивства призвів у дію місцевий диверсант на прізвисько "Рижий", котрого разом з іншими терористами уже затримали співробітники СБУ. Усі ці злочинці належали до терористичної організації "Оплот". "Рижий” виїжджав в листопаді до того ж Бєлгорода, де отримував інструкції, гроші, знаряддя від 2-х представників спецслужб — ГРУ Генштабу РФ, отримував вказівки і оплату за вбивства мирних харків'ян", – розповів голова СБУ Валентин Наливайченко.
Сам "Рижий" уже дає свідчення правоохоронцям: "В ноябре прошлого года я познакомился с представителем спецслужб, с которым встретился в Белгороде. Я изучил анонсы меропреятий 22 февраля от Дворца спорта. Перед этим я согласовал этот объект со своим куратором и получил от него мину МОН-100 через тайник".
Негідники встановили міну в кучугурі снігу, спеціально під кутом, аби найбільше постраждали перші ряди патріотичної ходи, що складалися з бійців добровольчих батальйонів і патріотичної молоді.
"После получения от своего сообщника информации о том, что колонна пошла, я привел в действие взрывное устройство и отчитался перед куратором. Мы согласовали сумму моего вознаграждения — 10 тысяч долларов США, которые я должен получить на территории РФ", - розказує "Рижий".
Замість грошей цей злочинець отримає жорстке покарання. В Службі безпеки стверджують, що в цілому за останні дні на Харківщині затримали понад 10 членів різноманітних банд-формувань, що планували здійснювати в місті теракти. Але трагедії 22 лютого точно можна було уникнути.
"Так сталося, що учасники цієї патріотичної акції не погодили план ходи. Спочатку нібито відмовились на наші рекомендації, оскільки саме в такому форматі, саме за таким маршрутом вона передбачала небезпеку, що в принципі і сталося", - розповідає Василь Вовк.
"Найбільші терористичні загрози нині нависли над містами, наближеними до зони АТО, через те, що потік зброї там мало контрольований. Крім того, такі міста, як Харків і Одеса, що патріотично відстояли прихильність до цілісності України, зараз є просто об'єктом помсти Російської Федерації. Раніше вибухи у цих містах були спрямовані проти держави, проти нашої обороноздатності. Але цими вихідними вибух був спрямований проти населення. Його мета — відбити бажання у проукраїнськи налаштованих громадян ходити з синьо-жовтим прапором, тому що це шкідливо для здоров'я", - коментує політолог Юрій Палійчук.
Задача агресора — посіяти хаос не лише на Сході, але й по всій країні. Закріпити невдоволення діями, і бездіяльністю влади, створити сприятливі умови для створення нових фейкових терористичних республік. Такий розбрат роками сіяли на Донеччині і так само на Луганщині. Колишнього неформального господаря цього регіону екс-лідера фракції Партії Реігонів у парламенті Олександра Єфремова недарма підозрюють у сепаратизмі.
"Так, у нас було кримінальне провадження щодо Єфремова за статтею 110-ю. Ми призначили експертизу по його висловлюванням, по його виступам. На підставі цієї експертизи слідчими органами прокуратури було висунуто підозру Єфремову за ст.161-ю КК, тобто розпалювання національної ворожнечі", – розказує Василь Вовк.
Затримання Єфремова у Києві 14-го лютого за підозрою у зловживанні владою і службовому підробленні стало першим гучним кроком новопризначеного генпрокурора Шокіна. Скандально відомий Печерський райсуд столиці обрав екс-депутату запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою - 3-х з половиною мільйонів гривень застави. На третій день ці гроші внесли і Єфремова звільнили. Однак, Генпрокуратура тут же оголосила про нову підозру — розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Одіозна слуга Феміди Оксана Царевич, відома судовими рішенням проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та активістів “Автомайдану”, відпустила більш ніж заможного Єфремова взагалі за заставу у смішні 60 тисяч гривень — дві тисячі доларів за нинішнім курсом.
Луганчанин, колишній слідчий прокуратури, а нині блогер і журналіст Сергій Іванов стверджує, що прокуратура в особі колишніх її керманичів Махніцького і Яреми прогавила шанси на реальне обвинувачення Єфремова. І замість того, щоб рік тому збирати докази причетності впливового “регіонала” до рейдерства, банківських махінацій і сепаратизму, нині прокуратура висуває підозри, грунтуючись на виступах екс-депутата в парламенті.
"Ефремов — это омерзительный политик, украинофоб, и я его считаю завербованным инфильтрованным во власть агентом Кремля. Но это я знаю, но это ведь надо доказывать! Естественно, все это надо инкриминировать Ефремову, как и государственную измену, но для этого нужно, чтобы служба безопасности легализовала данные своих спецмероприятий, это прослушки, наблюдение. Самую главную ошибку, которую допустило следствие Генпрокуратуры, СБУ — это то, что они упустили возможных ключевых свидетелей обвинения" - говорить Сергій Іванов.
На думку Іванова, Єфремова можна було притягати до відповідальності за двома ключовими напрямами злочинної діяльності. Перший — банківський: "Укркоммунбанк – это был личный карман Ефремова и его организованной преступной группы. Это был огромный конвертационный центр, с огромным количеством отделений по городу, области, и в том числе по Украине".
Саме цей банк проводив мільярдні нелегальні операції. І саме з цього банку фінансувалися луганські сепаратисти й ініціатори референдуму за вихід зі складу України. "Это реальная фотография событий перед Луганской обладминистрацией. Там, где они разрывают сумку с деньгами, вытаскивают пачки — ну кто сколько успел, - набитую деньгами. Проводите аудиты, изымайте документы, вывозите их в Киев. Это все вам поможет в дальнейшем прижать директора Укркоммунбанка, который сдаст потом всю преступную цепь. Сдаст Лозовского — бухгалтера Ефремова. И тогда уже при совокупности всех этих обстоятельств, заключать с кем-то из них сделки, и они бы сдавали уже Ефремова", - заявляє Іванов.
Друга, і головна лінія притягнення Єфремова до відповідальності — сепаратизм і державна зрада. І тут ключовими фігурами мали бути екс-керівники області, такі, як досі чинний голова Луганської облради Валерій Голенко.
"Луганский обласной совер решил: Считать нелегитимными центральные органы исполнительной власти. Мы оставляем за собой право обратиться за мопощью к братскому народу — Российской Федерации. Ураааа!!!" – заявляв Голенко на одному з сепаратистських мітингів.
"Что касается сепаратизма, то здесь прежде всего нужно было задерживать Голенко. Если бы задержали Голенко, он бы дал показания, кто ему дал команду, каким образом проводились вот эти вот все митинги, каким образом проводились референдумы, кто давал команды", - вважає Іванов.
Про роль Голенка у сепаратистських рухах на Луганщині розповідає і екс-парламентар Володимир Ландік. Він давно конфліктує із Єфремовим, а днями дав проти Єфремова чергові офіційні свідчення: "Председатель облсовета, который поставлен был Ефремовым, Голенко Валерий, первые те, что приезжали с дубинами боекики с России — он из встречал, оплачивал им автобусы, они ехали на границу в Меловое, и он их споровождал. Это было 3-е марта и 9-е марта, когда оба дня захватывали обладминистрацию. Это с его команды — без его команды они шаг не сделают".
Офіційно закріплені слідством і свідчення колишнього міського голови Стаханова Юрія Борисова. Його ще влітку затримали бійці батальйону “Азов”, але згодом мера-сепаратиста обміняли на наших полонених. "Первый раз объявили про референдум на совещании, на котором присутствовали Царев, Болотов. Получив указание от Ефремова и Пристюка, было назначено, что 11 числа провести референдум. Нас поставили перед фактом — готовьте референдум. Естественно, финансирование было за счет них. - Тобто, чітко відомо, що гроші на референдум давав Єфремов і Пристюк? – Да". – зізнавався Борисов.
"Борисова нужно было обеспечить охраной и дотянуть до суда на его показаниях. Одного этого эпизода достаточно для того, чтобы Ефремов получил 10 лет лишения свободы. Есть свидетель — где он сейчас, что с ним — никто не знает", - вважає Іванов.
Натомість, слідство просто гаяло час. А без затримання і без обвинувачення посібників сепаратистів, готувалося підґрунтя для російського вторгнення і нарощування терористичної активності диверсійними групами у мирних містах.