Окупація Криму почалася 20 лютого 2014 року з вступу на територію Кримського півострова російських військових без упізнавальних знаків, що вилилося пізніше у фарс міжнародного масштабу під назвою "референдум".
Цьому передувало захоплення Верховної Ради Криму та Ради міністрів АРК 27 лютого 2014 року.
Того ж дня кремлівські спецслужби на військові насильно зібрали частину кримських депутатів, котрі під тиском прийняли рішення про відставку чинного прем’єра Криму Анатолія Могильова та оголошення "референдуму" щодо статусу Криму.
Майже через рік потому у цьому зізнався російський агент-терорист Ігор Гіркін, який вже понад 20 років втілює криваві злочини Кремля.
Його розсмішили слова про буцімто добровільну підтримку, яку надавали кримські чиновники та народ.
"Депутатів збирали "ополченці", щоб пригнати їх у залу, щоб вони прийняли рішення. Армія як підпорядковувалась Києву, так і залишилась підпорядковуватись. І в результаті, більша частина підрозділів (українських) залишилась відданою Києву і вийшла з території Криму", - сказав Гіркін.
Він стверджує, що на околицях Сімферополя і Севастополя тоді знаходились російські військові.
Після таких антиконституційних дій кримського парламенту Верховна Рада України ухвалила постанову про дострокове припинення його повноважень, проте московський сценарій анексії Криму уже був запущений.
Спочатку псевдореферендум було призначено у день проведення президентських виборів в Україні – 25 травня 2014 року, проте згодом Росія дійшла висновку, що зможе отримати необхідне рішення раніше, тому дату проведення "референдуму" двічі переносили – на 30, а потім на 16 березня.
За 11 годин до початку голосування само призначений очільник Криму Сергій Аксьонов уже прозвітував про результати псевдо голосування у себе на Twitter, і таким чином підказав кримчанам, як треба правильно голосувати.
Так зване "волевиявлення" провели з численними порушеннями і без підтримку з боку жодної з країн, окрім Росії.
Всупереч існуючим нормам, можливість поставити галочку надавали усім бажаючим: місцевих та іноземців без вагань та зайвих питань вносили до списків.
Путінські прихвостні старалися так, що, наприклад, у Севастополі " за воз`єднання з Росією" проголосувало аж 123% містян.
Найбільш вирішальну роль зіграли московські та підконтрольні їм місцеві ЗМІ, які запевняли кримчан у світлому майбутньому півострова під керівництвом Путіна та розказували про жахи, які чекають на них в Україні.
Згідно з "офіційно" оголошеними результатами псевдореферендуму, за приєднання Криму до Росії буцімто проголосувало 96,77% учасників "голосування". При цьому на сайті Ради при президентові Росії з питань розвитку громадянського суспільства та прав людини за короткий час з`явилася інформація, що у референдумі брали участь не більше 30% кримчан, з яких лише близько 50% висловилися за приєднання до Росії.
Дані про низьку явку оприлюднив і Меджліс кримськотатарського народу.
Цікаво, що після завершення роботи кімнат з урнами для голосування на площах кримських міст розпочалися великі, заздалегідь сплановані концерти.
27 березня 2014 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка не визнає проведення "референдуму" у Криму та анексію півострова. У резолюції, зокрема, зазначається, що псевдорефередум не має законної сили і не може бути основою для зміни статусу Автономної республіки Крим чи міста Севастополь.