Не знаю, чому б Бойко і його колегам взагалі не відмовитися від депутатських зарплат і кожний день - а не тільки тоді, коли шахтарі приходять під стіни парламенту - перераховувати їх знедоленим їхнім правлінням громадянам України. Думаю, вони б не збідніли.
Але я далекий від бажання дорікати Бойку за черговий ефектний політичний жест, який нічого за собою не несе. Опозиційний політик - тим більше в наших умовах - існує саме дякуючи таким жестам, що замінюють реальну програму реформ і змін в країні. Втім, реформами сьогодні повинна займатися не опозиція, а влада.
І владі теж варто звернути увагу на "зарплату" тих, хто ще недавно був господарями країни. Адже могутність цих людей - результат не їхньої роботи в уряді Миколи Азарова або особливо тісних зв'язків з кланом Віктора Януковича. Більш того, багато хто перебував з родиною колишнього президента в очевидно непростих відносинах.
Могутність цих людей - у приватизації державної власності за безцінь. Саме ця приватизація перетворила їх з чиновників і дрібних бізнесменів в "олігархів". Саме ця приватизація принесла їм депутатські мандати і міністерські посади. Саме ця приватизація дозволила плювати з високої дзвіниці на долю того, що вони приватизували. Тому що те, що дістається за безцінь - ніколи не цінується.
Я далекий від закликів відібрати і поділити. Але я переконаний, що приватизація має бути чесною. Що "олігархи" зобов'язані повернути до бюджету реальну вартість приватизованих об'єктів. А держава - витратити ці кошти на реформи, а не на роздачу зарплат і пенсій. І також зобов'язати власників оприлюднити реальну програму реформування підприємств і галузей. У тому числі і вугільної галузі. Інакше – що ж це за господар, якщо він живе в будинку з дахом, який протікає і нічого не хоче змінювати?
І якщо у держави і суспільства вистачить політичної волі повернути собі фактично викрадені у кожного українського громадянина гроші - це і буде "зарплатня Бойка". Тільки справжня.