Спікер Державної Думи Сергій Наришкін в своїй статті для офіціозної "Российской газеты" здійснив геополітичне відкриття: Сполучені Штати штучно створили і підігрівають українську кризу з головною метою - зайняти місце Росії в Європі. "Їм мало Європи в НАТО - вони хочуть" забрати "континент в зону свого всеохоплюючого впливу", - вигукує Наришкін. А Росія - це природний союзник для країн Європи. І якщо Євросоюз цього не зрозуміє, терпець Росії урветься і вона знайде собі нових союзників, з якими буде "передусім" радитися. І тоді - бережися, Європа! Час пішов.
Цей дивовижний текст - ілюстрація того, який морок панує в головах російських чиновників - вихідців зі спецслужб. Наришкін, здається, всерйоз вірить у те, що доля Європи - вибирати, хто на ній буде кататися, як Зевс в старому міфі. Сьогодні, судячи зі статті спікера, катається Росія. А Сполучені Штати за допомогою української кризи хочуть зайняти її місце. І тоді "економічному суверенітету країн ЄС загрожують нові випробування", бо домовленості з США штовхають європейський бізнес в "новий договірний простір", підконтрольний "американським ставленикам" і відмінний від норм СОТ. Залишається тільки поцікавитися, як жили США і Євросоюз у роки, коли Росія не була членом СОТ і сприймала цю організацію в якості загрози своєму суверенітету. Втім, тоді російські політики складали статті про кабалу СОТ.
Вся проблема російського політичного класу в тому, що він живе в середньовіччі. Наришкіну не спадає на думку, що для Вашингтона українська криза стала ще більшою несподіванкою, ніж для Брюсселя. Що американці робили все можливе, щоб акції протесту в Києві завершилися миром і домовленостями влади і опозиції. На відміну, до речі, від росіян - Путін і не приховує, що закликав Януковича до застосування сили. Що ніякого "місця Росії" американцям не потрібно з двох причин. Перша - тому що ніякого такого місця у Росії немає, вона просто постачає в ЄС газ і нафту і купує все інше - від технологій до канцелярських товарів. Друга - тому що в сучасному світі сенс мають тільки рівноправні відносини. А "місце Росії" у фантазіях Наришкіна і компанії чекістів - це якийсь особливе вплив, домінування, нав'язування своєї думки, якщо потрібно - то за допомогою сили. Отже, це культура середньовічної Москви, перенесена в сучасну Європу. І це так далеко і від американців, і від європейців, що вони просто не здатні зрозуміти, чого хоче Путін. Чого хоче Наришкін. Чого хочуть всі інші представники оточення російського президента.
Тому що це не діалог з сучасними людьми. Це діалог з привидами з далекого минулого. Небезпека тільки в тому, що ці привиди озброєні до зубів справжньою зброєю і готові вбивати в будь-який момент. Якби не ця готовність до вбивства, статей в "Российской газете" можна було б не читати і з Путіним, Наришкіним і всіма іншими - не розмовляти.