Про це повідомляє Еспресо.TV.
Джон Форбс Неш народився 13 червня 1928 року родині протестантів. Його батько працював інженером у компанії Appalachian Electric Power, амМати до заміжжя встигла 10 років пропрацювати шкільною вчителькою.
Майбутній геній математики у школі вчився посередньо. Коли Нешу було 14, до його рук потрапила книга Еріка Белла "Великі математики".
"Прочитавши цю книгу, я зумів сам, без сторонньої допомоги, довести малу теорему Ферма" — писав він у автобіографії.
Потім він завершив навчання у Політехнічному інституті Карнегі з двома дипломами - бакалавра і магістра. А його викладач Річард Даффін написав у рекомендаційному листі Неша лише один рядок: "Ця людина - геній!".
Далі був Прінстонський університет. Саме там Джон Неш почув про теорію ігор, у ту пору представлену тільки Дж. фон Нейманом і Оскаром Морґенштерном.
Теорія ігор вразила його уяву так, що у віці 20 років Джон Неш зумів створити основи наукового методу, що зіграв величезну роль у розвитку світової економіки. У 1949 році 21-річний учений написав дисертацію про теорію ігор. А через сорок п'ять років він отримав за цю роботу Нобелівську премію з економіки. Внесок Неша описали так: "за фундаментальний аналіз рівноваги в теорії некооперативних ігор".
Саме за мотивами багаторічної праці цього математика і було знято голлівудський фільм з Раселом Кроу "Ігри розуму". Ця картина отримала чотири премії "Оскар", "Золотий глобус" та кілька премій BAFTA.
Після завершення навчання Неш став працювати у Массачусетському Технологічному інституті у Кембриджі.
Колеги його не любили, оскільки він був дуже егоїстичним, проте ставилися до нього терпляче, адже його математичні здібності вражали. Там геній познайомився з Елеанор Стієр, яка незабаром вже чекала від нього дитину. Так Неш став батьком, але відмовився дати своє ім'я дитині і надавати будь-яку фінансову підтримку.
Вже через кілька років він був знаменитим, а також завдяки своїм дослідженням в області теорії ігор став одним з провідних фахівців в області ведення "холодної війни".
Геніальне божевілля
Незабаром вчений зустрів Алісію Лард і вони одружилися. Через рік вона завагітніла, а Неш захворів шизофренією. У цей час Джону було 30 років, Алісії - 26.
Спочатку Алісія намагалася приховати все це від друзів і колег, бажаючи врятувати кар'єру Неша. Проте через декілька місяців божевільної поведінки чоловіка, Алісія насильно помістила його у приватну психіатричну клініку у передмісті Бостона, шпиталь Макліна, де йому поставили діагноз "параноїдальна шизофренія". Після виписки він раптово вирішив виїхати до Європи. Алісія залишила свого новонародженого сина матері й поїхала за чоловіком і повернула його до Америки.
Позаяк, хвороба Неша прогресувала: він постійно чогось боявся, говорив про себе в третій особі, писав безглузді поштові картки, дзвонив колишнім колегам. Вони терпляче вислуховували його нескінченні міркування про нумерологію і стан політичних справ у світі.
Через свою нездорову поведінку Неш та його дружина спочатку втратили робуту. Сім’я прийняла рішення безумного генія математики в Трентонський шпиталь штату в Нью-Джерсі, де Джон пройшов курс інсулінової терапії.
Після виписки науковець продовжував дивно себе вести, тому після трьох років важкого життя Алісія пішла від Неша. Дитину вона виростила разом зі своєю мамою. Як виявилось, згодом у сина Неша потім також з’явились симптоми шизофренії.
Але колеги та друзі увесь час підтримували математика. Знайшли йому роботу і хорошого лікаря, який зміг покращити стан Неша. Трохи оговтавшись, він почав спілкуватись зі своїм першим коханням - Елеонорою - та першим сином Джоном Девідом.
Університетський "Фантом"
Шизофренія знову почала давати знати про себе – Неш припинив приймали ліки щоб мислити тверезо, і майже скотився до бомжування, але його вирішила прийняти назад Алісія.
У подальші роки Неш продовжував ходити в Прінстон, записуючи на дошках дивні формули. Студенти прозвали його "Фантом".
У 1980 році йому стало помітно краще - симптоми відступили, й він став краще сприймати навколишнє життя. Хвороба, на подив лікарів, почала відступати. Точніше, Неш навчився не звертати на неї уваги і знов зайнявся математикою.
"Зараз я мислю цілком розсудливо, як будь-який учений. Не скажу, що це викликає у мене радість, яку відчуває будь-хто одужуючий від фізичної недуги. Здорове мислення обмежує уявлення людини про її зв'язок з космосом", - писав він у автобіографії.
У 1994 році у віці 66 років, Джон Неш отримав Нобелівську премію за свій вклад у теорію ігор. У 2001 році, через 38 років після розлучення, Джон і Алісія знов одружилися. Неш повернувся у свій офіс у Прінстоні, де продовжував пізнавати математику і цей світ.
Неш відомий своєю роботою - фундаментальним аналізом рівноваги в теорії некооперативних ігор - за що отримав Нобелівську премію з економіки у 1994 році. Його відкриття та боротьба з шизофренією стали основою для створення фільму "Ігри розуму", знятого у 2001 році.
У 2015 році став лауреатом Абелівської премії для математиків.
Нагадаємо, що 86-річний Неш та його 82-річна дружина Алісія загинули 23 травня внаслідок аварії таксі у Нью-Джерсі. За даними поліції, обидва не були пристебнуті ременями безпеки. Водій таксі та пасажир в іншому автомобілі були доправлені до лікарні.
Теорія ігор
Теорія ігор — це математичний метод вивчення стратегій, що дозволяють перемогти у якійсь грі. Спочатку математики зацікавилися такими іграми, як хрестики-нулики або шахи, стратегію яких аналізувати відносно просто, оскільки це так звані ігри з повною інформацією: кожен гравець знає, в якому положенні знаходиться його супротивник. Потім увагу дослідників привернули «ігри з неповною інформацією» (наприклад, покер), де гравцям невідомо, які засоби має у своєму розпорядженні супротивник. Проаналізувавши покер і решту ігор цього класу, математики спробували застосувати математичний аналіз до ігор «глобального масштабу»: воєн, економіки і навіть до звичайних розлучень. У кожному випадку йдеться про двох або більше учасників, які ведуть боротьбу або за гроші, або за клапоть землі. Кожна зі сторін має свою мету і використовує власну стратегію, розроблену з урахуванням уявлень цієї сторони про супротивника, про його можливості та особливості мислення.