Студенти та викладачі Московського університету вирішили звернутися до президента Росії з проханням не споруджувати на Воробйових горах, неподалік від головного корпусу МДУ, колосальний пам'ятник київському князю Володимиру.
Монумент, який повинен бути виконаний у кращих традиціях неосталінської архітектури, зруйнує образ Воробйових гір - одного з небагатьох місць у Москві, з якого відкриваються чудові види на російську столицю. Окрім того, Воробйові гори ще й історичне місце, пов'язане з життям багатьох видатних діячів російської культури і літератури. Саме тут дали один одному клятву боротися за нову Росію письменники-демократи Герцен і Огарьов. Зараз, через майже 200 років після тієї клятви, можна констатувати, що літератори не досягли успіху. Моторошний бовдур на Воробйових горах стане символом їхньої поразки.
Путін навряд чи відреагує на прохання декількох десятків адекватних студентів і викладачів Московського університету. Російський президент буквально одержимий міфом про князя Володимира - і тому, що носить його ім'я, і тому, що сприймає себе як продовжувача справи одного з творців сусідньої держави. Не випадково у своїх кримських розвідках Путін постійно зупиняється на "сакральності" кримського хрещення київського володаря. Те, що сам Київ - столиця Володимира та його нащадків - залишився за межами нової імперії, в тій країні, яка, власне, і має історичний стосунок до князя, доводить Путіна буквально до сказу. Пам'ятник Володимиру в Москві покликаний зменшити гіркоту від втрати Києва.
Про плани з його спорудження джерела в російському політичному керівництві розповіли мені ще кілька років тому, коли операція з анексії Криму та окупації українського сходу тільки готувалася. Тоді ж міф про князя став активно впроваджуватися російською офіційною пропагандою в уми населення - книги, фільми, навіть мультфільми - все це повинно було підкреслити вигаданий ще істориками Романових зв'язок Московської держави з Київською Руссю. Путін в цьому сенсі - споживач і ретранслятор псевдоісторіі. Але не тільки. Тому що бажання вкрасти в України князя Володимира і зробити його головним монументом пам'ятник у столиці країни, до якої хреститель не має ніякого стосунку - це частина плану. Інша частина - асоціюватися у росіян з новим Володимиром на престолі, московським "червоним сонечком".
Тому ідол, який незабаром з'явиться на Воробйових горах - це не князь Володимир. Це - цар Владімір.