Загострення ситуації на Донбасі остаточно підтвердило, що Мінські домовленності не виконуються ані Росією, ані бойовиками. Водночас, самопроголошені ватажки так званих "республік" ще раз нагадали, що умови Мінську-2 їх не влаштовують і почали "працювати" з перспективою на третій раунд переговорів.
Мар’їнка, як початок "третього Мінську"
На думку політичного експерта Євгена Магди, першочерговим було створення інформаційного приводу для адептів паніки в українських соціальних мережах. Друге завдання – провокування Збройних Сил на застосування артилерії, яка мала бути відведена у відповідності з Мінськими домовленостями.
Однак, при цьому, угода ґатунку Мінськ-2 не влаштовує Путіна і бойовиків, які хочуть замороження конфлікту на умовах автономії Донбасу. Але автономно цей регіон існувати не може – він залежний з усіх сторін і сам себе не забезпечує.
Варто згадати і про ухвалений Верховною Радою закон про статус Донбасу, де ці території визнаються окупованими і який у Кремлі сприйняли, як особисту образу.
"Тобто, ніде, ані в других Мінських угодах, ані в українських документах, немає жодних згадок про так звані ЛНР і ДНР. Певно, що бойовикам і Путіну потрібен перегляд цих угод і "Мінськ-3" в цьму контексті - це цілком можливий сценарій", - припускає політолог Олеся Яхно.
Фото: Reuters
Однак, очікувати на швидку та консолідовану реакцію Заходу не доводиться, вважають експерти.
"Путін у такий спосіб вчергове йде на загострення ситуації з Заходом, насамперед зі Штатами, які заявили, що виконання Мінських домовленостей недостатньо для скасування санкцій проти Росії", - вважає Євген Магда.
"Підвішений" стан
За попередньою інформацією, наступні зустрічі контактної групи по Україні мають відбутись у Мінську 16 і 23 червня. Не зважаючи на відставку спецпредставника ОБСЄ у Тристоронній контактній групі Гайді Тальявіні, в організації припускають, що остання "відпрацює два тижні" і братиме у них участь.
Фото: AP
Проте сам факт її небажання продовжувати переговори з Росією та Україною щодо деескалації конфлікту вже говорить про перспективи того, що можливий не лише "третій Мінськ", а й четвертий і п’ятий. Вона, до слова, так і сказала, мовляв "переговори важкі, кінця і краю їм не видно".
В українському МЗС вже зазначили, що зміна представника на певному етапі ймовірно призведе до певного уповільнення діалогу.
Щоправда, експерти вважають, що "тягнути вже немає куди".
"Відставка Тальявіні, скоріш за все, дійсно не мала під собою прямого тиску. Це її рішення, ухвалене на підставі відчуття тиску, який тільки наближається. Адже в ЄС вже не раз висловлювали претензії до ОБСЄ, а Тальявіні ще з часів війни у Грузії вважається прихильною до Кремля", - вважає Яхно.
Дійсно, тоді в доповіді міжнародної комісії під керівництвом Тальявіні, провину за початок війни в Грузії 2008 року поклали на Тбілісі.
За словами Яхно, заміна Тальявіні, ймовірніше піде на користь Україні, а сам процес у тих умовах, що склалися, вочевидь пришвидшать. Адже підстав затягувати цю "пісню", враховуючи те, що Україна і ЄС вбачають у виконанні Мінських угод єдиний реальний спосіб врегулювання конфлікту на Донбасі, немає.
Тим більше, відсутність Росії на саміті, який рік тому перетворився з G8 на G7, неймовірно дратує Путіна. Він знов "розкатав губу" на Мар’їнку. І не виключено, що його "дратівливіть" змусить світ вивчити назву ще не одного українського села.
Військовий шантаж
Час нападу на Мар’їнку, зранку 3 червня, за словами експертів, був обраний не випадково. Напередодні, 2 червня, російська сторона зірвала зустріч тристоронньої контактної групи, яка мала відбутись в Білорусі. Представник Росії Азамат Кульмухаметов залишив зал засідань. Таким чином, Росія фактично піддала ревізії Мінські домовленості. Такий фортель Кульмухаметова вже на ранок 3 червня виглядав, як знак для бойовиків починати атаку.
І вони її почали. Почали напередодні прес-конференції президента України, напередодні саміту G7, напередодні саміту Росія-ЄС, який має відбутись наприкінці червня.
До слова, пізніше, вже під вечір 3 червня, коли до Мар’їнки була прикута увага всього світу, в Росії заявили про можливість екстреного зібрання Ради Федерації. Однак, воно так і не відбулось. Згідно графіку, сенатори мають зібратися 24 червня.
За словами Олесі Яхно, настільки суттєве посилення обстрілів на сході – це результат "образи" Путіна. Він у паніці через те, що його вплив на Захід щодня зменшується. Особливо, якщо просто подивитись на події, які вже відбулись.
"Захід починає відповідати на "гібридну" війну "гібридними" санкціями. Наприклад, нещодавно Росії знов не вдалось домогтися відкладення запровадження Україною європейських стандартів сертифікації. Далі скандал з ФІФА і Блаттером. Очевидно, що все це б’є по іміджу Москви. Крім того, наприкінці червня має відбутися саміт ЄС-Росія, після якого, навіть без подій у Мар’їнці, санкції на Кремль мали б бути посилені. Розуміючи все це, Москва просто у військовий спосіб почала шантажувати Європу та Київ", - вважає Яхно.
Фото: EPA
Вона також зазначає, що раніше Захід часто закривав очі на корупцію в Росії, розуміючи, що це - пострадянська країна і швидко її змінити не вийде.
"Давали можливість самим виправитись. Тепер політика ЄС та США щодо Росії стала жорсткішою. І на будь-які дії Москви Захід може знайти відповідь "з архіву", на зовні випливають "старі гріхи", - думає Яхно.