Екологи не беруться називати пожежу під Києвом катастрофою, проте зазначають, що кількість хімічних елементів, які несуть загрозу здоров’ю населення та шкоду навколишньому середовищу не слід недооцінювати. Термінологічно, зараз у повітрі поблизу нафтобази і в 10-кілометровій зоні вирують сірчистий і сірчаний ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію. Усе це потрапляє в повітря при спалюванні мазуту разом з димовими газами. Горіння нафтопродуктів також супроводжується викидами оксиду сірки, який є причиною виникнення "кислотних дощів", що містять сірчану кислоту, сульфіти і сульфати амонію.
Але це все терміни, які зрозуміють лише фахівці. Еспресо.TV поспілкувалось зі співголовою "Асоціації Зелених України" Олександром Щербанем, аби пояснити все це простими словами.
Що відчувають люди, які перебувають поблизу епіцентру такої пожежі?
Припустимо, ви робите шашлик на природі, розпалюєте вогонь спеціальним хімічним розпалювачем, який купили в магазині. Ви бачите чорний дим, який йде від вогнища? Ви ж відходите, аби не дихати хімією? Якщо ви залишаєтесь на місці, що відчуваєте? Важко дихати, може нудити. Так само відбувається і при пожежі на нафтобазі. Тільки масштаб шкоди від вогнища для шашлика і палаючих кількатонних цистерн з бензином суттєво відрізняється.
Як на організм людини може вплинути забруднене в такий спосіб повітря?
Вже зараз, на третій день пожежі, місцеві мешканці скаржаться на запаморочення, нудоту, болі у шлунку та проблеми з диханням. Найперше весь цей дим та хімічні випаровування потрапляють у легені. Вже потім, в залежності від організму людини, від її імунітету, небезпечні хімікати розповсюджуються далі на весь організм, або на його "слабкі місця". Загроза здоров’ю колосальна. Це точно хімічне отруєння різного ступеня важкості. Також очікується спалах респіраторних захворювань, харчові отруєння, підвищення артеріального тиску – все залежить від поточного стану здоров’я людини. Однак, безслідно такі аварії для населення не минають.
Яких заходів треба найперше вжити людині, аби зменшити шкідливий вплив на здоров’я?
Усі запобіжні заходи, аби не дихати небезпечними викидами, яких радять вживати екологи, правильні. Проте найдієвіший - евакуація: вражене місце треба покинути одразу. Так, багато хто може провести самоевакуацію. Я живу у Василькові, я свою сім’ю вивіз. Але зона ураження може поширитись далі і тут треба проводити екологічні експертизи, вимірювати рівень забруднення і робити це якомога швидше. А потім так само евакуйовувати людей.
Що та хто ще може постраждати від наслідків цієї пожежі?
В кінцевому результаті страждатимуть все одно люди. Весь цей небезпечний дим осідає на городах, на подвір’ях. Після ліквідації пожежі треба очистити території, ґрунт, воду врешті-решт. На врожаї селян, які мешкають поряд з нафтобазою, можна ставити хрест – все це вже непридатне для вживання. Так само, як і на продуктах тваринного походження. Свині та корови так само дихають цим повітрям.
Чи можна гарантувати, що продукція з ураженої зони не потрапить на ринки та в магазини?
Очевидно, що не всі мешканці прилеглих населенних пунктів, залишать домівки, так само не всі перестануть їсти те, що виростили в себе на городі. І, дійсно, найгірше те, що ця продукція може потрапити на ринки, як столичні так і місцеві. Полуниця, вишня, молоко, м’ясо, все що завгодно. Навряд чи вам хтось скаже, що це вирощене поблизу згорілої нафтобази. Санепідемстанція перевіряє лише офіційні торговельні точки, а хто перевірить полуницю, яка продається при дорозі?
Коли евакуйовані мешканці зможуть повернутися до своїх домівок? Скільки часу потрібно, аби ліквідувати наслідки пожежі?
Люди зможуть повертатися назад щонайменше за кілька тижнів – приблизно стільки потрібно часу для очищення хоча б повітря. Але це лише у випадку, якщо будуть проводитися екологічні експертизи, якщо відбуватиметься реальна робота з очищення повітря, води, ґрунтів.
Нагадаємо, на другий день пожежі на нафтобазі під Києвом, столичний очільник Віталій Кличко заявив, що, за результатами проведених досліджень, вміст сірчистого ангидриду в повітрі у контрольних точках перевищував гранично допустимі концентрації у 2,5-6,7 рази. Через погодні умови у приземному шарі атмосферного повітря накопичуються забруднюючі речовини. За рівнем забруднення сірчистим ангідридом ситуація характеризується як недопустима, а за ступенем небезпечності – як помірно небезпечна і небезпечна.