Атака невідомого міністра. Чому Ігор Шевченко не хоче йти у відставку

Як повідомив народний депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко, прем’єр уже запропонував Ігорю Шевченку подати у відставку. Добровільно. Міністр категорично відмовився, то ж наступний крок – подання про звільнення розгляне Верховна Рада. Проте лише наступного тижня. Чому ж маловідомий Ігор Шевченко так вперто не хоче залишати уряд?

Популярності, якої Шевченко набув трохи менше, ніж за місяць, може позаздрити будь-який політик-новачок. На тлі суцільних конфліктів та скандалів міністр вирішив не "заминати" і домовлятися, а атакувати. При чому "всіх і вся": від Олега Ляшка і всієї Радикальної партії до уряду й особисто прем’єр-міністра Арсенія Яценюка.

Географія конфліктів

При цьому конфлікти між Шевченком та вищезгданими особами кардинально відрізняються один від одного.

Лідер радикалів Олег Ляшко має запитання до Шевченка через польоти останнього на приватному літку, який належить екс-"регіоналу" та олігарху Олександру Онищенку. Та ще у час, коли під Києвом вирувала пожежа на нафтобазі.

Сам міністр наче чесний і факту використання літака олігарха не заперечує. Однак вважає це своєю "особистою справою".

"Була така ситуація, було важко вилетіти. Я знав, що там знаходиться також цей нардеп, і у нього літак знаходиться в Ніцці, подзвонив йому і попросив допомогти", - так і сказав Шевченко на одному з брифінгів. 

Проте Ляшко звинуватив Шевченка не просто в польотах. Лідер радикалів побачив у такому "трансфері" корупційну складову, зазначивши, що ця подія підтверджує тісний зв’язок Шевченка та Онищенка й доводить те, що олігарх є прямим лобістом і спонсором міністра.

Шевченку звинувачення в корупції не сподобались, то ж він звернувся до Генпрокуратури з вимогою перевірити заяви Ляшка. Чи перевірить ГПУ головного радикала – поки не зрозуміло.

Заразом Шевченко не забув пригадати Олегу Ляшку його бажання самому всістися в крісло голови Мінекології. В інтерв'ю "Лівому берегу" Шевченко зазначив, що Ляшку пообіцяли цю посаду ще в січні поточного року. 

"Він мені особисто про це казав", - додав міністр. 

На тлі "розбірок" із Ляшком над міністром екології нависла ще одна проблема – голова уряду. Арсеній Яценюк привселюдно нагримав на Шевченка за неналежне виконання обов’язків міністра під час гасіння пожежі на нафтобазі "БРСМ-Нафти".

Публічна критика від прем’єра, можливо, й забулася б, якби не Ляшко. Останній продовжував "розкручувати" тему літака, чим змусив усіх вивчити ім’я не дуже популярного досі Ігоря Шевченка.

То ж Арсенію Яценюку, якому точно не до смаку будь-які спроби дискредитації уряду, виступив з ініціативою провести службову перевірку міністра на відповідність його дій законодавству.

І от тоді молодий та амбітний Шевченко перейшов у наступ. Міністр записав відеозвернення до народу України, в якому звинуватив Яценюка у всіх смертних гріхах: від втручання в особисте життя до призначення на посади "своїх друзів" (Арсенія Яценюка. - Ред.), помічених у корупційних схемах.

Сам факт такого відеозвернення чітко вказує на те, що Шевченко звертався не до народу, а до Яценюка й уряду, мовляв, "дивіться, я ще нічого не розказав, і не розкажу, якщо не звільните".

Відтак, якщо вірити Шевченку, то лише він один в уряді боровся з корупцією, а всі інші йому заважали. Якщо так, то не логічніше було би прем’єру заговорити про відставку міністра екології раніше? Запитання залишається відкритим.

Оскільки уряду країни, яка фактично знаходиться у стані війни, такий "дисбаланс" у вигляді Шевченка лише шкодить працювати, Яценюк відверто попросив парламент звільнити міністра від займаної посади. При цьому Яценюк окремо звернувся до фракції "Батьківщини" розглянути це питання, адже Ігор Шевченко став міністром за квотою партії Юлії Тимошенко.

Не потрібен партії

З цього моменту починається найцікавіше.

Добре відомо, що у грудні 2014 новий уряд формувався за квотним принципом. Посади в Кабміні отримали всі фракції – хтось менше, хтось більше. Фракції Юлії Тимошенко дістались всього два крісла: міністра молоді та спорту, ним став Ігор Жданов, та відповідно міністра екології – на цій посаді з’явився Ігор Шевченко.

Проте, після того, як конфлікт навколо Мінекології почав набирати обертів, від квотного принципу піврічної давнини і Тимошенко, і Жданов, і сам Шевченко відхрестились.

Водночас, радикали, трохи "приглушивши" тему літака Онищенка, активно взялися грати на нервах "Батьківщини" і, власне, самої Тимошенко.

Так, народний депутат від Радикальної партії Андрій Лозовий слідом за заявами свого лідера Ляшка виклав в мережу документ-підтвердження того, що Шевченко став міністром саме завдяки квоті Тимошенко.

У "Батьківщині" цей документ поки що не коментують.

Проте, очевидно, що самій Тимошенко "бомба уповільненої дії" Шевченко, який уже почав гримати кулаками та погрожувати "здати всіх", не потрібен. Тому вона чи не найбільше зацікавлена у його відставці. А от олігарх Онищенко навряд чи.

"Прихований" гравець

Подейкують, що за місце Шевченка в уряді екс-"регіонал" виклав $7 млн. Онищенко – старий приятель екс-міністра енергетики та вугільної промисловості за часів президентства Януковича. Таким чином, за відсутності останнього, Онищенко посадив Шевченко, який не тямить в екології, але тямить у законах.

Як написала у своєму блозі народний депутат від "Народного фронту" Тетяна Чорновол, нинішній міністр екології активно "підтягує" у відомство людей Ставицького. Шевченко, як міністр, має доступ до природних надр і ліцензій. Саме це може дозволити "вугільному королю" Онищенку заробляти нові мільярди. То ж найбільш зацікавлений у збереженні посади навіть не Шевченко, а саме Онищенко.

Очевидно, що цей тиждень Шевченко завершить ще у кріслі міністра. Але не так впевнено. А тому, за традицією, яка поширена серед усіх "відставників", поки ще міністр "пробіжиться" по всіх центральних ЗМІ, аби встигнути "злити" всіх та "відбилити" свою репутацію.

Якщо депутати не захочуть вкотре здивувати уряд, то міністр екології таки позбудеться посади. Надвечір 24 червня, рада коаліції у Верховній Раді підтримала рішення про відставку міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка.