Те, що одразу після успішного референдуму, на якому більшість греків підтримало рішення уряду Алексіса Ціпраса відмовити міжнародним кредиторам, "мотор" цієї відмови, самозакоханий міністр фінансів Греції Яніс Варуфакіс подав у відставку, може виявитися сюрпризом для багатьох прихильників лівих популістів у цій країні. Справді - чому?
Зрозуміло, коли після програного референдуму йде у відставку лідер правої партії "Нова демократія", колишній прем'єр-міністр Антоніс Самарас, який до самого останнього моменту закликав співвітчизників не позбуватися здорового глузду. Але переможець?
Однак відставка Варуфакіса цілком логічна. Вона пов'язана з самою безглуздістю дій грецької влади. Ципрас і компанія хотіли налякати європейців згуртованістю грецького суспільства, його колективним небажанням розраховуватися з партнерами по Європейському Союзу. Налякали. Але от тільки гроші від цього не з'явилися. І це - найбільша проблема грецького уряду. Бо якби він влаштовував референдум в ситуації, коли в економіці країни все було б добре, а її громадяни просто не хотіли б віддавати чужих грошей, то це було б звичайне злодійство. А оскільки референдум проходить в ситуації, коли Греція відчайдушно потребує позики, то це - самогубство.
Варуфакіс просто виявився першим, хто вирішив покінчити цим самим самогубством. Тільки політичним. Якщо в найближчі дні - а, може бути, навіть години - уряд Греції не ухвалить пропозицій кредиторів і тим самим не перекреслить результатів свого переможного референдуму, покінчить політичним самогубством і сам кабінет базіки Ципраса. А ще - грецькі банки. А ще - грецька економіка. А ще - грецька соціальная система. А потім почнуться звичайні самогубства. Не політичні. Все буде закінчено - і дуже швидко.
Тому що для того, щоб підтвердити грецькі фантазії про гордість і самостійність, потрібні гроші. А їх - фізично немає. І навіть якщо греки вирішать друкувати драхму, гроші все одно не з'являться. Тому що в економічних умовах, в які загнала Грецію безвідповідальність її політиків і нерозуміння суспільством елементарних економічних законів, драхма потребуватиме запозичень, міжнародної допомоги. А її не буде.
Дивно, що Варуфакіс, професор західних університетів і шанований економіст в середовищі таких же божевільних, як і він сам, рішуче відмовлявся це зрозуміти.