Чи є чим похвалитися Жданову за півроку на посаді міністра

За останній рік в Україні двічі міняли міністра спорту. Наразі відомство очолює Ігор Жданов

Це вже українська традиція: влада змінюється, а от реформ і покращення немає. У політиків завжди знайдеться тисяча причин, виправдань і винних в усьому попередників.

То чи змінить життя спортсменів Жданов, який став міністром трохи більше, ніж півроку тому – у грудні-2014?

Перше, чим уже може похвалитися міністр – це премії. Буквально пару днів тому уряд ухвалив рішення збільшити грошову винагороду призерам І Європейських ігор, які в червні приймав Баку. Причому преміальні одразу зросли вдвічі. Чемпіони та тренери переможців Євроігор отримають по 50 тис. грн, срібні призери – по 40 тис. грн, бронзові – по 25 тис.грн. А українці здобули 8 золотих, 14 срібних та 24 бронзові медалі.

Навіть дивно, що маючи таку прекрасну відмовку – в країні війна – преміальні не знизили, а збільшили. Це дійсно щось нове – раніше ніхто нічого не підвищував, тим паче після самих змагань, коли спортсменів можна і не стимулювати – медалі вже в кишені.

Другим "реформаторським" кроком може стати закупка спортивного обладнання, причому передусім – для гімнастів. Важливо, що робиться це не за кілька місяців до Олімпіади, а за рік – у спортсменів буде вдосталь часу відпрацювати свої програми, "потоваришувати" з сучасним інвентарем і потім на змаганнях не вилітати за межі килима для вільних вправ.

Щоправда це "ноу-хау" міністра ще тільки на словах. На олімпійську базу в Кончі-Заспі спорядження ще не завезли. Проте Жданов обіцяє це зробити найближчим часом – наразі триває обов’язкова процедура проведення тендеру на поставку.

Зазначимо, що ощасливити вирішили не тільки гімнастів, а ще 18 видів спорту – легку атлетику, велоспорт, боротьбу, бокс, веслування, стрільбу та інші, виділивши на це 17 млн грн.

Ще у січні міністр оголосив про плани обов’язкової грошової компенсації Україні за підготовку спортсмена, якщо той змінює громадянство. Жданов заявив, міністерство ініціюватиме створення відповідного законопроекту.

"Є прецеденти у світі, коли при переході спортсмена з однієї збірної в іншу, деякі національні федерації домовляються між собою про виплати. Але це все не враховує той факт, що спортсмен був вихований, навчений, екіпірований і їздив на змагання за кошти кожного громадянина України, які у вигляді податків надходять до держбюджету. Думаю, буде правильно і справедливо, щоб подібні компенсації в обов'язковому порядку виплачувалися і йшли в нашу державну скарбницю. Для цього потрібно прийняти рішення на законодавчому рівні", - вважає Жданов.

Досі українські спортсмени, причому переважна кількість з них – чемпіони Європи, світу, Олімпійських ігор, вільно змінювали громадянство – без карантину і перешкод. Причому і держава нічого не отримувала. Щоправда, не все так просто це відбувалося. Федерації, а точніше деякі її представники, отримували винагороду від нової батьківщини свого вихованця, аби той міг одразу виступати за неї – без карантину.

Першою "не такою" може стати історія з чемпіонкою Європи-2012 з метання списа кримчанкою Вірою Ребрик. Тут українська федерація публічно заявила, що хоче отримати солідну компенсацію. Щоправда, офіційно сума не називається, проте, за інформацією російських ЗМІ, йдеться про 150 тис. євро.

Якщо Жданов цей чемпіонський "потік", а точніше "відтік", дійсно винесе на законодавчий рівень, то можна очікувати його зменшення. У той же час у будь-якому разі Україна отримає зиск: компенсацію можна вкласти в юні таланти, які гідно замінять перебіжчика.

Ще однією прекрасною ініціативою є намір Жданова змусити українське телебачення транслювати спорт. Йдеться про внесення змін до законодавства та умов ліцензування телерадіомовників. Зокрема, передбачити обов'язкову наявність певної кількості ефірного часу, присвяченого спортивним подіям і новинам. Міністр вже звернувся до Нацради з питань телебачення і радіомовлення з проханням надати відповідні рекомендації, а міністерство готове виступити з такою законодавчою ініціативою.

Поки що планів у міністра більше, аніж реалізованих кроків. Проте якщо вербальна позиція міністерства не розійдеться з реальними діями і кроками, то нарешті український спорт отримає реформи. Хай не швидко і не все одразу, та реалізації хоча б озвучених планів принесе Жданову повагу – не годує обіцянками, а дійсно відповідає за свої слова, плюс справді дбає про добробут і розвиток галузі – що й має робити міністр.