Революційні зміни
Ліга чемпіонів стала найуспішнішим проектом за новітню історію УЄФА. Коли в 1992 році керманичі організації переформатовували Кубок чемпіонів на сучасний манер усе виглядало логічно.
Спочатку до турніру допустили срібних призерів європейських топ-чемпіонатів. Потім додалися треті та четверті клуби з країн, які мають найміцніші позиції у таблиці коефіцієнтів УЄФА. Зрештою й такі футбольний середняки, як Україна, отримали двох представників у головному турнірі континенту (чемпіон країни має путівку безпосередньо до групового раунду змагань, а срібний призер розпочинає боротьбу з кваліфікації).
Такий крок виглядав логічно, оскільки рівень конкуренції у Лізі чемпіонів суттєво зріс. А глядачі отримали нагоду насолоджуватися боротьбою одразу усіх європейських суперклубів.
"Політична" доцільність
Але тривала ідилія недовго. Починаючи з сезону 2009/10 УЄФА ввів у своєму головному старті так званий "шлях чемпіонів". У цьому "міні-турнірі" за п’ять путівок до групового раунду ЛЧ змагаються представники країн, які перебувають у таблиці коефіцієнтів нижче 15 позиції.
Цей крок УЄФА обґрунтував бажанням подарувати свято Ліги чемпіонів країнам, футбол в яких розвинений гірше, та допомогти підняти рівень тамтешніх клубів. Та насправді – це не більше, ніж загравання з "маленькими" федераціями з боку керівництва організації.
В той час, як представники наймогутніших футбольних ліг звикли футбольному континентальному керівництву казати правду в очі, бо вони є фінансово успішними та незалежними, бідні федерації поводять себе слухняно. У разі чого вони можуть голос на виборах президента УЄФА за "правильного" кандидата віддати та потрібну ініціативу підтримати.
Цей не дивно, адже лише за саме потрапляння до групового раунду Ліги чемпіонів клуб гарантовано отримує 12 млн євро. Та й у групах команди мають по 1,5 млн євро за перемогу та 500 тис. євро – за нічию. А далі у прогресії – 5,5 млн євро за вихід у 1/8 фіналу і т.д., аж до 15 млн євро переможцю турніру.
Зелене світло аутсайдерам
Між тим, у бажанні всім догодити та заробити "політичні" бали УЄФА знехтував головним у футболі – спортивним принципом. Тому тепер представники сильніших федерацій розігрують путівки окремо.
Таке випробування чекає цього року на "Шахтар". У третьому раунді кваліфікації йому у суперники можуть дістатися міцні швейцарський "Янг Бойз", чеська "Спарта", турецький "Фенербахче", грецький "Панатінаїкос" та австрійський "Рапід". А на стадії плей-офф на переможця чекатимуть імениті англійський "Манчестер Юнайтед", іспанська "Валенсія", німецький "Байєр" італійський "Лаціо" та португальський "Спортинг".
До групового раунду потраплять лише п’ять з цих команд. Тим часом їхнє місце у Лізі чемпіонів посядуть клуби рівня болгарського "Лудогорця", словенського "Марібора", румунської "Стяуа" та білоруського БАТЕ, які зазвичай запам’ятовуються лише безпорадністю та розгромними поразками. На кшталт тих, які "Шахтар" минулого сезону завдав клубу з провінційного Борисова перемігши 7:0 в гостях та 5:0 – вдома.
Важка "шахтарська" доля
Так от, у БАТЕ, який один з лідерів київського "Динамо" Олег Гусєв кілька років тому спересердя назвав "командою пивзаводу", цього сезону кращі, ніж у "Шахтаря" шанси потрапити до групового раунду. Скажімо, у другому кваліфікаційному раунді білоруси зустрінуться з ірландським "Дандолком", а в разі успіху - гратимуть з суперниками приблизно рівними їм за класом.
Наскільки важко здолати "шлях чемпіонів", підтверджує досвід інших українських клубів. За шість сезонів їм це вдалося зробити двічі – у 2009 та 2012 році до групового раунду вийшло київське "Динамо". Інші спроби у виконанні киян, "Металіста" та "Дніпра" були марними.
Відео: Youtube