Бажання Кремля заблокувати рішення щодо міжнародного трибуналу під егідою ООН у справі збитого "Боїнга" дивує.
Є страх, тому що за все треба нести відповідальність. Чому заперечують участь російських військ у конфлікті на сході України? Адже теж абсолютно очевидна річ. Нерозумно навіть витрачати слова, щоб довести те, що російські війська присутні на сході України, беруть участь у бойових діях. Цілком очевидно - це страх, бо за все доводиться платити, а платити не хочеться. Це ж не тільки матеріальна плата, а й переслідування в міжнародному кримінальному порядку, коли людина потрапляє в "кліщі" і починає залежати від того, яка внутрішня обстановка в країні. Росія - це порохова бочка. Тут може рвонути так само, як, умовно кажучи, на Україні, і тоді тікати буде зовсім нікуди. Тому все хочеться відтягнути. Ви подивіться, яка логіка. Росія робить заяву про те, що нам, мовляв, просто не подобається, без жодного обґрунтування. Ну, і чому вам не подобається міжнародний трибунал, який має, як заснований орган, розібратися, хто дійсно є відповідальним за загибель цього лайнера?! Все-таки 300 осіб загинуло! Думати, що це взагалі залишиться нерозслідуваним і ця історія кане в нікуди, - дуже наївно. Якщо люди, які перебувають у Кремлі, думають, що це може зникнути просто так, розсмоктатися в темному ефірі, - це дуже смішно.
Чи можливо процесуально довести в міжнародному, чесному, об'єктивному суді те, що збили літак помічники Стрєлкова, а зараз Захарченка і Плотницького?
Абсолютно ніяких сумнівів. Це довести можна, тому що ми живемо в ХХI столітті. Одна справа вести розмову про середину ХХ ст., коли такі трибунали створювалися. Зараз подивіться - цифровий вік, все фіксується. Адже багато в чому розкриття цього злочину, аж до прізвищ тих, хто сидів за установкою "Бук", залежить від технічних засобів фіксації. Зараз нічого не можна зробити, щоб це якось не фіксувалося, я не знаю, космічними засобами фіксації або ж простими девайсами, на які жителі знімали установку "Бук" і ділилися цими записами.
Ну, по суті, тоді приховують секрет Полішинеля. Навіть якщо Радбез ООН не підтримає, Росія його ветує, то чи можливо це вирішити через Генеральну асамблею ООН, де у Росії союзників залишилося менше, я думаю, ніж у Радянського Союзу?
Мабуть, буде створений якийсь орган, наприклад міжнародна конференція щодо кризи в Україні, і вже ця конференція, можливо, заснує міжнародний трибунал. І, можливо, в його функції входитиме не лише розслідування трагедії з Боїнгом, але і більш широко - злочинів, скоєних на сході України. Це може бути предметом дуже серйозного дослідження такого спеціального судового органу. Досвід такого роду є, це трибунал у справі Югославії. Багато було трибуналів щодо всіляких африканських справ, по Сомалі тощо. І ці рішення приймалися і реалізовувалися. Зрозуміло, що тут мова йде про Росію, а це не одне й те ж з вище сказаним, але все-таки я переконаний, що консолідація світового співтовариства навколо цього рішення призведе в кінцевому підсумку до створення такого органу.
А що потрібно для того, щоб злочини на сході України кваліфікували так, як вчинені свого часу головорізами в колишній Югославії?
Справа в тому, що злочини ці зафіксовані процесуально, тобто на території сходу України присутні міжнародні організації. Зокрема, місія ОБСЄ, при всій критиці, яка доречна стосовно неї, але тим не менш. Адже весь матеріал, який вони збирають, потрібний для того, щоб його кудись передати. Ось куди його передати?! У який орган?! Тут немає відповідного постійно діючого судового органу. Чому? Таким міг бути міжнародний кримінальний суд у Гаазі під егідою ООН. Він взагалі-то має бути постійно діючим, але, на жаль, Римський статут, який передбачає імплементацію цього органу усіма країнами, багатьма парламентами не ратифікований. І в Росії не ратифікований, і, до речі, в США. Україна в цьому сенсі досить далеко просунулася. Вона досить зацікавлена, щоб цей орган працював і прийняв до провадження претензії до Росії в матеріальній та процесуальній частині, за вчинення анексії Криму, наприклад, і т.д. У тому випадку, коли немає постійно діючих органів, які можуть взяти на себе цей процес, тоді створення трибуналу - єдиний можливий спосіб. І, незалежно від бажання Росії, такий трибунал буде створено. Якби в Росії було нормальне керівництво, йому було б треба співпрацювати з цим трибуналом, бути гранично прозорим і навіть взяти на себе відповідальність. Чому? Тому що у випадку з Локербі, коли при диктаторі Лівії Кадаффі був підірваний цивільний літак, все в кінцевому підсумку призвело до матеріальних наслідків і відповідальності осіб, відповідальних за вибух. Були заплачені гігантські гроші, нехай навіть після 20 років, зрештою, і сам диктатор упав. Кремль раз за разом робить незграбні вчинки. Трибунал може пройти і без згоди Росії, і все одно він встановить відповідальних осіб, тих, хто натискав кнопку, хто привіз із Курська цю установку, потім її ховав, розбирав по частинах, як ця ракета "Бук" потрапила у фюзеляж літака, як загинули люди тощо.
У Кремля, наскільки я розумію, є звірине чуття, яке підказує, що трибунал все-таки буде, з'явилася дивна реакція "ЛНР" і "ДНР", які оголосили про свій трибунал. Тобто Кремль намагається "запаралелити" процеси, мовляв на ваш ООНівський трибунал у ДНРівцев буде власний суд. Наскільки він буде правомочний взагалі?
А він взагалі не може бути правомочним. "ДНР" та "ЛНР" - не є суб'єктами міжнародного права, це невизнані суб'єкти навіть Росією. Що б вони там не засновували, ці рішення абсолютно нелегітимні і не матимуть ніякої юридичної сили. Я думаю, їм підказали з Кремля ініціювати подібного роду трибунал, тому що відділ, який веде по 356-й базовій статті велику українську справу, яку порушив слідчий комітет, і насаджує ці нескінченні епізоди про незаконні методи ведення бойових дій на території сходу України, це з тієї ж історії, мовляв, у нас буде свій маленький суд. Я навіть не здивуюся, якщо Росія в якийсь момент вирішить провести свій суд з приводу збитого Боїнга. Чому ні? СК також порушить справу за цим епізодом, проведе суд, звинуватить в цьому Україну і т.д. На "біле" говорити "чорне" можна, але недовго, бо це виглядає як чиста психіатрична лікарня. Тобто, за логікою Кремля, потрібно постійно відтягувати наслідки, відштовхувати від себе чумний плотик, щоб він якомога далі відплив. З цього виходить, якщо можна сьогодні відкладати суд, треба відкладати суд. Якщо завтра суд уже розпочався і можна відкласти участь у ньому Росії, давайте так робити. Якщо не визнавати рішення, давайте його максимально довго не визнавати. Тобто, це така канонерська тактика - треба заперечувати все, що можна заперечувати до останньої межі, доки цей редут не перейдено.