Підняття прапорів
Дипломатичні відносини двох країн були заморожені через два роки після кубинської революції 1959 року, яка привела до влади Фіделя Кастро. США ввели ембарго на торгівлю з Кубою, внесли її до списку країн, що фінансують тероризм. Тепер Сполучені Штати вирішили санкції зняти. Відновились авіаперельоти і торгівля, знято деякі обмеження для туристів.
У церемонії відкриття посольства Куби у Вашингтоні бере участь міністр закордонних справ країни Бруно Родрігес Паррілла. Він підніме прапор своєї країни. Цю подію в прямому ефірі транслюватиме державне телебачення Куби.
У церемонії відкриття візьмуть участь кубинські дипломати, митці та ветерани революції – загалом очікується близько 500 гостей. Напевно, вони перехилять і пару склянок мохіто чи знаменитого кубинського рому.
Посольство буде в тій самій будівлі, де з 1977 року знаходиться так звана секція інтересів Куби у США, яка працювала під крилом нейтральної Швейцарії. Просто відтепер це не дипломатична місія, а повноцінне посольство з відповідним дипломатичниv статусом.
Американські журналісти вже побували всередині та з’ясували, що в посольстві є бар Хемінгуея.
Перед цією будівлею піднімуть кубинський прапор. Фото: ABC News
Будівля збудована у 1917 році, нагору ведуть помпезні мармурові сходи. Фото: ABC News
Кімната для прийомів з картинами кубинських художників на стінах. Фото: ABC News
Голуба кімната для прийому дипломатів з інших країн. Фото: ABC News
Над мармуровими сходами ось такий вітраж. Фото: ABC News
Бар Ернеста Хемінгуея. Фото: ABC News
Фото: CNN
Ось так виглядає вестибюль посольства. Фото: CNN
Урочистості з підняттям прапорів з нагоди відкриття посольства США у Гавані відбудуться у серпні. До країни приїде Держсекретар Джон Керрі. Це буде візит найвищого рангу з часів революції 1959 року, яка привела до влади Фіделя Кастро.
Американські дипломати вже все наготували – від візитівок до вивіски посольства, відзначає CNN.
Щодо будівлі, то це також колишня секція інтересів США на Кубі. Знову ж таки, під швейцарським крилом. Щоб на фото будівлі не прочитувався знак її приналежності до США, на флагштоках, яких з кілька десятків встановлено біля будівлі, її часто затуляли прапорами. Також біля цієї будівлі по робочим дням можна було спостерігати довгі черги кубинців, які бажали отримати короткотермінову візу.
З понеділка влада Куби послабить охорону будівлі. Також припинять записувати прізвище кожного, хто в неї заходить.
До призначення послів їхню роботу виконуватимуть голови місій.
Ось так виглядає посольство США в Гавані з-поміж флагштоків. Фото: Reuters
Посольство посилено оороняють. Помітна черга бажаючих отримати візу. Фото: Reuters
Ще одна черга перед посольством. Фото: Reuters
Біля посольства пролягає шосе. Фото: AP
Чому зближаються
Першим публічним сигналом про те, що Гавана та Вашингтон вирішили забути про старі образи став епізод на церемонії прощання з Нельсоном Манделою у грудні 2013 року. Історичні вороги – президент США Барак Обама та лідер Куби Рауль Кастро - там перетнулись і потисли один одному руки.
Це підтвердило чутки про те, що дві країни ведуть секретні переговори.
Частково причиною зближення стало падіння світових цін на нафту.
Каракас у часи покійного Чавеса почав постачати Кубі нафту майже задарма, пояснював у своєму блозі венесуельский журналіст та політолог Франсиско Торо. Більша її частина йшла на реекспорт і забезпечувала притік валюти у країну.
Після падіння цін довелось шукати інші джерела. Для Куби їх всього лише два: туризм та перекази кубинської діаспори зі США. Так що влада Куби задумала замінити пільгову нафту на туристів.
Ще однією причиною став фактичний прихід до влади Рауля Кастро. У суспільній свідомості він вважається більш ліберальним, аніж його старший брат Фідель. Останній залишив управління країною через хворобу. У серпні Фіделю виповниться 89 років. ЗМІ його періодично ховають, але він все ще живий.
Росія в прольоті
У Кремлі зближенню Гавани з Вашингтоном намагались завадити. Але вийшло не дуже. Хоча говорити про повний розрив стосунків не доводиться, але американці зараз явно мають більше впливу на кубинських можновладців, аніж росіяни. Бо їм є що запропонувати.
Не вплинуло на рішення Рауля навіть списання 90% боргу – трохи більше $31,5 млрд. Те, що залишилось (близько $3,5 млрд) росіяни обіцяють інвестувати в кубинську економіку й погасити борг за 10 років.
Звичайно, стосунки з Кубою американцям вибудовувати буде нелегко. Досі є питання з дотримання Гаваною прав людини. Також Фідель Кастро в одній зі своїх промов говорив, що покращення стосунків не буде, якщо США не повернуть Кубі Гуантанамо. Тим не менше, процес нормалізації стосунків триває – всі гострі питання поки що лишають "на потім".
Тюрму ЦРУ на Гуантанамо Обама закрив ще у 2005 році, після скандалу з тортурами та знущаннями над ув’язненими. Через юридичні моменти тюрма й досі функціонує.
Цікаво, що в Росії ЗМІ час від часу запускають ідею про те, що непогано було б відновити свою станцію спостереження на Кубі. Військова база знаходилась в Лурдесі, що поблизу Гавани. У 2002 році Путін її закрив. Але відновити її зараз не вдасться. По-перше, нема за що. Обладнання звідти вивезли або розікрали. По-друге, Куба цього зараз не дозволить, бо такий жест зіпсує мирні переговори зі США.
Тож і тут Росія опинилася в прольоті. Навіть на колишніх союзників вона більше не впливає. А Вашингтон ще й відверто знущається, демонструючи, як він вибачає колишніх ворогів, які взялись за розум.