Напевно, лідери "Правого сектору" вважають, що зробили ефектний політичний хід, коли замінили участь своєї партії у виборах референдумом про довіру владі. Але насправді відмова від боротьби за голоси виборців - це очевидна політична помилка.
Так, підготовка до референдуму - враховуючи те, як у нас взагалі організовуються подібні заходи - дозволить "Правому сектору" ще довго нагадувати про своє існування і свої гасла. Але відмова від роботи в місцевому самоврядуванні означає, що активісти партії добровільно позбавляють себе найголовнішого - участі в будівництві Української держави. У "Правого сектору" можуть бути свої уявлення про перспективи цього будівництва. У інших політичних партій - свої. Але суть демократії якраз і полягає у виробленні компромісів, створенні ефективних механізмів управління, контролі за владою шляхом знаходження в опозиції.
Референдум - це продовження нескінченного мітингу. Вибори і подальша робота у самоврядуванні та парламенті - це відповідальність. Без відповідальності не буває політичної партії. Без політичних сил, які готові змінювати країну, не буває держави.
Активісти "Правого сектору" не побоялися відповідальності за країну на полі бою. Але боротьба за державу не завершується війною. З готовності захищати Батьківщину держава тільки починається. А продовжується вона у нудній і рутинній роботі заради змін у кожному конкретному селищі, місті, області - і, врешті-решт, у всій країні.
Партія, яка відсторонюється від такої роботи, рано чи пізно закономірно опиняється на узбіччі державного будівництва.