Найперші санкції проти Росії були запроваджені після окупації Криму.
Санкції за Крим
Захід почав із так званих персональних санкцій. Вони мають більш символічний, аніж практичний характер.
По суті це - заборона відвідувати країни, що запровадили санкції, та замороження активів на території цих країн, якщо такі знайдуть.
США були готові запровадити їх ще 6 березня 2014 року. Але щоб конфлікт не виглядав як двостороннє протистояння Москви та Вашингтона, у Білому домі дочекались, поки санкції першим ухвалить Євросоюз. Це відбулось одразу після проведення кримського псевдореферендуму 16 березня.
Під перші європейські санкції потрапив Янукович, Азаров, Захарченко, Пшонка – загалом 18 колишніх українських можновладців та людей з їхнього оточення. Наприклад, обидва сини Януковича і син Азарова.
За кілька днів Євросоюз поширив дію санкцій на 13 російських та 8 кримських чиновників.
Кримські санкції були обережними, особливо ті, що вводили у Брюсселі. Там багато хто сподівався, що Москва відступиться. Але далі почалось захоплення влади проросійськими терористами на Донбасі: Слов’янськ, Краматорськ, Луганськ, Донецьк і т.д.
Тож упродовж кінця березня та квітня санкції розширювались і доповнювались новими прізвищами.
Секторальні санкції
Після того, як на Сході України запалала повноцінна війна, розпочався другий етап ізоляції Росії. Тепер йшлося про більш серйозні кроки, аніж заборона на рік їздити до Штатів чи Європи. Удару завдали по економіці.
США 16 липня ввели санкції проти російської "оборонки". Заборона на співпрацю поширювалась на корпорацію "Алмаз-Антей", концерн "Калашников", НПО "Іжмаш", НПО "Базальт", НВК "Уралвагонзавод", КБ "Приборобудування".
Під санкції також потрапили кілька контрольованих державою банків та компаній нафтогазового сектору: "Новатек", "Роснефть", "Внешэкономбанк", "Газпромбанк" і на додачу Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами.
Наступного дня свої програми в Росії зупинили Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).
Усе це призвело до того, що різко обвалився російський рубль. Та ще й так, що оговтатись не може й досі.
Після "Боїнга"
17 липня над Донбасом було збито малайзійський "Боїнг". Усе вказує на те, що рейс MH17 збили російським БУКом або самі ж росіяни, або підконтрольні їм сепаратисти. Це призвело до введення ще більш жорстких санкцій, особливо з боку Європи.
Уже 29 липня було запроваджено санкції проти російського фінансового та енергетичного секторів. На практиці це означало:
1. Заборона продавати росіянам зброю і товари подвійного призначення, тобто ті, що можуть бути використані для військових потреб.
2. Державним банкам закрили можливість брати "довгі гроші" на європейському ринку (американський закрився ще раніше). Мова йшла про кредити зі строком погашення понад 90 днів.
Заборона розповсюджувалась на п’ять банків: "Сбербанк России", ВТБ, "Газпромбанк", "Внешэкономбанк", "Россельхозбанк".
3. Російським нафтогазодобувним компаніям заборонено продавати високі технології, зокрема для перспективного шельфового та глибинного буріння.
Тоді ж США розширили санкції на Сбербанк, Банк Москви, Россельхозбанк, ВТБ і кілька оборонних підприємств.
Іловайськ та інші "котли"
У серпні минулого року українська армія завдала серйозних ударів проросійським сепаратистам. Втрутилась російська армія, утворився Іловайський котел. Після цього Штати та Європа вдарили по Росії ще болючіше.
Новий пакет санкцій запрацював 12 вересня. Трьом нафтогазовим компаніям перекрили доступ до європейських "довгих грошей" (кредитів зі строком погашення більше ніж 30 днів): "Роснефть", "Газпром нефть" та "Транснефть".
П’яти банкам, які вже були під санкціями ЄС, звузили доступ до кредитів, дозволивши брати лише ті, які треба повернути вже через місяць (30 днів).
США також ввели заборони на позики понад 30 днів для тих банків, які вже були під санкціями: "Сбербанк России", Банку Москви, "Газпромбанк", "Россельхозбанк", "Внешєкономбанк" і ВТБ.
Також американці заборонили своїм компаніям співпрацювати з "Газпромом", "Газпромнефтью", "Роснефтью", "ЛУКОйлом" та "Сургутнефтегазом".
Крім того, було дозволено заморозити активи кількох оборонних підприємств, якщо їх знайдуть.
Друге коло
Більшість санкцій вводиться на рік. У 2015 році їхню дію старанно поновлювали. Крім того, постійно розширюється список осіб, яким заборонено їздити в ЕС та США і чиї активи там автоматично заморожуються. У списку США зараз 75 прізвищ громадян РФ (включно з різноманітними "діячами" з Криму, "ДНР" і "ЛНР"). У списку ЄС – 84 прізвища. Так само розширюється список компаній, проти яких працюють санкції.
Зокрема, невдовзі після захоплення росіянами Дебальцево США поновили дію торішніх кримських санкцій. Також серйозно заговорили про відключення РФ від системи міжбанківських платежів та обміну інформацією SWIFT.
До санкцій у різний час приєднались інші держави: Японія, Канада, Австралія, Нова Зеландія і з десяток країн Європи, які не входять до Євросоюзу.
Ще рік тому розмови про санкції викликали посмішку – криву та розчаровану в українців та переможну в росіян. Але сьогодні це вже не смішно. Справдилися прогнози тих, хто попереджав: санкції працюють повільно, але мають руйнівний ефект.
Він схожий на те, як працюють терміти. Зовні їх може бути не видно і будівля здається міцною. Але варто її штовхнути – і вона розсиплеться на порох. Саме це і відбувається зараз з російською економікою.