Особливих позицій в уряді і парламентських комітетах у радикалів і так не було. Всі домовленості про голосування фракції Олега Ляшка досягалися виключно в ході кулуарних консультацій з лідером радикалів. І навіть зараз, коли радикали формально покинули коаліцію, можливість таких домовленостей аж ніяк не виключена.
Ляшко - прагматик. Якщо він вирішить, що йому вигідно, то дасть голоси навіть тоді, коли буде у формальній опозиції. А якщо вирішить, що не зацікавлений - то ніяке перебування в коаліції не змусить його проголосувати. І з цієї точки зору з Олегом Ляшком можна було працювати з першого дня функціонування нового парламенту. Чому ж був обраний інший варіант?
А тому, що взяла гору ідея "великої коаліції" партій, які виступали проти режиму Януковича. Але це - ідея з минулого, а значить - несвоєчасна. Україні потрібна коаліція не проти, а за. За демократію, за реформи, за відповідальність. Коаліція спільних цінностей.
Передвиборчі гасла Олега Ляшка демонстрували, що ніяких таких спільних цінностей у лідера радикалів і його майбутніх коаліційних партнерів немає. У цьому, власне, ніякої крамоли теж не міститься. У Ляшка - свої погляди, свої гасла, свій виборець, інтереси якого він повинен відстоювати. Але чому у владі?
У парламенті будь-якої цивілізованої країни є партії, з якими співпрацюють, голосами яких користуються, з якими навіть укладають союзи на місцевих виборах. Але у владу їх не запрошують дякуючи неконструктивності позицій і нездатності вибудувати дійсно серйозну і відповідальну співпрацю з можливими партнерами. Це - нормальна практика. Саме тому в Німеччині зараз править "велика коаліція" християнських демократів і соціал-демократів. Дуже різні партії, завжди борються між собою. Соціал-демократам було б набагато простіше сформувати уряд із "зеленими" і "лівими". "Ліві" по ідеології набагато ближче до СДПН, ніж партія Меркель. Але чомусь соціал-демократи співпрацюють із ХДС. Чому?
А тому, що включається політичний і етичний семафор. "Лівих" не запрошують у владу. Їх політичні та економічні погляди анахронічні. Вони - популісти. Крапка. Що, втім, не заважає соціал-демократам, "лівим" і "зеленим" формувати уряд в землі Тюрінгія. Тому що місцева влада - одне. А відповідальність за країну - інше.
І поки ми не навчимося проводити цих невидимих політичних та етичних кордонів, весь час будемо наступати на одні й ті ж вила.