Зізнання - цариця доказів

Звинувачення, висунуті главою Слідчого комітету Росії Олександром Бастрикіним проти прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка, викликали дружний сміх практично у всіх, хто ознайомився з цією інформацією

Нічого більш безглуздого, більш божевільного, більш безсенсовного й уявити собі не можна. І хоча у глави Слідчого комітету і без цього репутація одіозного самодура, від звинувачень проти Яценюка вона тільки зміцнилася.

Але насправді все це абсолютно не смішно. Не смішно тому, що Бастрикін не просто так висунув свої звинувачення. Ці його слова стануть частиною кримінальної справи, яка розслідується зараз в Росії проти Миколи Карпюка та Станіслава Кліха. Перший був викрадений на Чернігівщині, другий затриманий в Росії. Обох звинувачують в участі у чеченській війні. І якщо врахувати, що той же Клих, наприклад, не має до цієї війни ніякого стосунку, то можна уявити собі, якими методами вибивали ці свідчення.

Не так давно я познайомився з українським студентом Юрієм Яценком, якого теж затримали в Росії за безглуздими звинуваченнями, але потім, на щастя, звільнили. Молоду людину катували, для того щоб домогтися від нього зізнань, куди менш значних, ніж донос на Яценюка. Важко навіть уявити собі, що роблять заради отримання таких ось зізнань.

Один з попередників Бастрикіна, генеральний прокурор СРСР Андрій Вишинський увійшов в історію світового безправ'я фразою про "зізнання - царицю доказів". У Росії часів Вишинського ці самі зізнання добувалися за допомогою страшних, нелюдських тортур. У Росії часів Бастрикіна відбувається те ж саме. І щоразу, коли ми сміємося над черговим ідіотизмом, ми повинні пам'ятати, що заради "юридичного" оформлення цього безумства над нашими громадянами сьогодні знущаються кати і садисти з російських спецслужб.