Як виборець, який розраховував на фактичну відмову країни від виплат іноземним кредиторам - а Алексіс Ципрас йому це обіцяв - може знову проголосувати за політичну силу, яка його обманула?
Але висловлювання прихильників СІРІЗИ напередодні виборів не залишали сумнівів: вони знову проголосують за Ципраса, бо впевнені - лідер лівих популістів робить, "що може". Так, багато хто розчарувався у майстерній демагогії і просто не прийшов на вибори. Але прихильники Ципраса йому вірять. І ще вірять у те, що він не може нікого обдурити. До цього потрібно додати розчарування в старому політичному класі. Якби головний опонент СІРІЗИ - консервативна і респектабельна "Нова демократія" - не була при владі в країні протягом кількох десятиліть, вона виглядала б ідеальною альтернативою "партії демагогів".
І все ж те, що Ципрас переміг - не просто добре. Це чудово. Тому що він отримав від виборця, який не хоче платити борги і не хоче економії, мандат на втілення в життя програми, з якою був змушений погодитися. Завдяки виборам Ципрас позбувся тих своїх прихильників, які наполягали на виконанні передвиборних обіцянок - звісно брехливих. Причому викинув їх з політики не Ципрас. Викинув - грецький виборець, який не проголосував за нову партію вихідців з СІРІЗИ. Партія, по суті, обіцяла своїм виборцям те, що СІРІЗА на минулих виборах. Але справа навіть не в тому, що греки більше не вірять у диво. Греки вірять, що чарівник - це Ціпрас.
А Ципрас - не чарівник. Ципрас - заручник. Заручник непростої економічної ситуації в країні і власного честолюбства. Якби він програв вибори, він мав би шанс торпедувати або хоча б критикувати програму економії і довести, що він - "за народ".
Але Ципрас виграв.