Що нардепи хочуть зробити з українськими повіями

Законодавча легалізація проституції в України перетворилася на цирк

Сьогодні нардеп від "Самопомочі" Андрій Немировський зареєстрував у Раді проект закону про регулювання проституції та діяльності секс-закладів (№3139). Дійсно, тема про легалізацію проституції для України не нова. Раніше за державне урегулювання питання висловлювалися депутат від БПП Юрій Луценко та головний міліціонер Києва Олександр Терещук. Однак автор законопроекту демонструє новаторський підхід.

У пояснювальній записці розповідається про користь законопроекту та наголошується, що у більшості розвинених країн Європейського Союзу проституція легалізована. Особливо робиться акцент на досвіді Нідерландів, де "борделі виставляють свій товар прямо у вітринах".  Тут прослідковується певна нелогічність, адже автор, з одного боку, ніби й хоче стати на захисті повій, але в той же час називає секс-робітниць "товаром".

"Так, у знаменитому на весь світ "Кварталі червоних ліхтарів" в Амстердамі ви можете спокійно вибрати будь-яку вподобану дівчину і усамітнитися з нею", - художньо описуються переваги законопроекту.

Крім того, для зручності українських туристів наведені ціни на інтимні послуги у Греції для клієнтів з різним гаманцем:

"Ціна повії в недорогому борделі в центрі міста – близько 30 євро. Виклик дівчини додому – від 70 євро", - розповідається у поясненні.

Вільний, як для офіційного документу, стиль написання пояснюється просто: текст пояснювальної записки був зідраний з інтернет-підбірки про секс-туризм "ТОП-5 країн Європи з легальною проституцією" від 2011 року.  У статті також розповідається, що багато повій є громадянками Росії та України, які поїхали на заробітки, однак автор законопроекту вирішив не акцентувати на цьому.

У тексті проекту закону повідомляється, хто такі повії і як саме вони повинні регламентувати свою діяльність. Так повія – "це фізична особа – підприємець, яка надає послуги інтимного характеру, виконує статевій акт з іншою особою на платній основі".

Під проституцією розуміють "послуги інтимного характеру, а саме еротичний, порнографічний показ, демонстрація особою тіла іншій особі на платній основі". Про сам статевий акт чомусь не йдеться.

Стаття 5 під лаконічною назвою "діяльність повії" визначає, що повія таки може надавати послуги інтимного характеру, виконувати статевий акт з іншою особою на платній основі у секс-закладі.

Крім того, якщо закон пройде всі інстанції, тепер відвідувач зможе провести час у товаристві повій лише пред’явивши паспорт. Також статті за заняття проституцією будуть виключені із Кримінального кодексу.

"При вході до секс-закладу власник секс-закладу або уповноважена ним особа зобов’язана ідентифікувати фізичну особу – відвідувача секс-закладу шляхом пред’явлення нею документа", - говориться у проекті закону. 

Крім того, тепер держава буде зобов’язана "сприяти розвитку секс-закладів, вживати заходів підвищення іміджу повій та організувати для них профспілки".

Реалізацію державної політики у сфері проституції здійснюватиме Кабмін безпосередньо та центральний орган виконавчої влади.

Справді, багато країн Європи легалізували проституцію з метою регламентувати діяльність та захистити права робітниць секс-індустрії, які дуже часто страждають від жорстокого поводження або взагалі перетворюються на рабинь. Викликає подив інше: поверхневий, навіть студентський, підхід українських законотворців до справді суспільно-важливої гострої теми.