Ціла низка ЗМІ та експертів стверджують, що план Мореля розглядатимуть на зустрічі лідерів країн "нормандської четвірки", яка відбудеться 2 жовтня в Парижі.
У чому полягає план
Ключовий пункт плану французького дипломата полягає в тому, що на Донбасі треба провести місцеві вибори за окремим українським законом, який ще має прийняти Верховна Рада.
Вперше про план стало відомо 12 вересня після зустрічі в Берліні голів МЗС країн "нормандської четвірки". Після неї про документ згадало у своїй заяві німецьке міністерство закордонних справ, зазначивши, що умови проведення місцевих виборів на Донбасі мають спиратися на пропозиції координатора політичної групи Тристоронньої контактної групи П’єра Мореля.
"Компроміс полягає в тому, щоб ці вибори де-юре проходили згідно з українським законодавством, але невизнані "ДНР" та "ЛНР" отримали можливість провести їх за власними правилами", - пише Deutche Welle.
План передбачає припинення вогню, але не передбачає роззброєння та відновлення контролю над кордоном.
Крім того, виконання плану передбачає амністію, реанімацію закону про особливий статус, гуманітарний доступ. Участь у виборах, пропонує документ, зможуть брати партії, зареєстровані до 2014 року, за ними спостерігатиме ОБСЄ, а результат має оприлюднити український Центрвиборчком.
Там ще багато цікавих "дрібниць". Наприклад ,про акредитацію українських журналістів, яку проводитиме якийсь спільний акредитаційний центр. Про те, що головами місцевих рад можуть обиратися люди, які не жили останні п’ять років в Україні.
"Це дитяча наївна хитрість як зробити неможливе можливим. Принаймні, поговорити про це. Це спроба провести вибори за українськими законами без тих структур, які цей закон повинні підтримувати", - так описав план Мореля в ефірі Еспресо.TV дипломат і голова Фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко.
Хто такий Морель?
Поява на переговорах П’єра Мореля невипадкова. Цей 71-річний дипломат усе життя спеціалізувався на СРСР і пострадянських країнах. За його плечима три роки роботи в посольстві Франції в СРСР. За часів Єльцина він чотири роки був послом Франції у Росії. І за сумісництвом – ще й у Молдові, Грузії, Туркменістані й Таджикистані.
Під час своєї першої роботи у Москві Морель одружився з колегою – француженкою російського походження Ольгою Базанофф. Пара вінчалася за православним обрядом. Морель добре спілкується російською і вважається знавцем менталітету колишніх мешканців Радянського Союзу.
Що важливіше, Морель брав активну участь у залагодженні збройних конфліктів - у Нагорному Карабаху на початку 1990-х і в Грузії у 2008 році.
Обидва рази він відстоював російські інтереси, розповів в ефірі Еспресо.TV екс-народний депутат і політичний експерт Тарас Чорновіл. За його словами, план також написаний з точки зору інтересів Росії.
Дійсно, росіяни план всіляко хвалять і називають його критику з боку України "плювком в обличчя Європи".
За словами голови МЗС РФ Сергія Лаврова, він вітає ті зусилля, які доклав П’єр Морель. "Він запропонував розв’язки, вони не у всьому задовольняють українську сторону та представників ДНР і ЛНР, але, за нашим спільним відчуттям (Росії, Франції та Німеччини. – Ред.) розбіжності можна подолати", - сказав Лавров.
Що гірше, Німеччина та Франція також не проти такого плану і збираються спиратися на нього на переговорах у Парижі.
Тиск Заходу
Радіостанція Deutche Welle стверджує, що план Мореля – це спільна придумка Росії та США. За її даними, пропозиції для документу накидали спільно офіційний уповноважений Держдепу США у справах Європи та Євразії Вікторія Нуланд і статс-секретар російського МЗС Григорій Карасін. А Морелю доручили все це впорядкувати.
План виглядає дуже зручним для Заходу. Європа хотіла б долучити Росію до вирішення ситуації в Сирії, до боротьби з "Ісламською державою", до розв'язання міграційної кризи в Європі, розповів Deutche Welle паризький експерт з питань безпеки Мат’є Булег.
У Євросоюзі, не секрет, втомились від війни на сході нашої країни, від санкцій і української корупції. Тож не дивно, що Берлін і Париж всіляко намагаються дотиснути Київ, вимагаючи компромісу з росіянами та контрольованими з Кремля терористами. Та це неможливо.
"Проблема навіть не в тому, який компроміс прийнятний, а який ні. Для значної частини українського суспільства взагалі неприйнятний будь-який компроміс з сепаратистами. Ось чого не розуміють наші товариші в Берліні та Парижі. Вони вважають, що потрібен компроміс, але не бачать, що частина суспільства його не хоче", - розповів Еспресо.TV політолог Володимир Фесенко.
Чи може план стати реальним?
Український президент вже дав зрозуміти, що не вважає план французького дипломата прийнятним. Це, за словами Петра Порошенка, не план, а приватна думка пана Мореля.
План француза – не єдиний, який планують розглядати в Парижі, зазначає Володимир Фесенко. Хоча саме пропозиції француза завдяки коментарям МЗС Німеччини отримали статус пріоритетних.
Та схоже, що бойовики на Донбасі вже власноручно поховали цей план. Він анонсувався до підписання "указів" про проведення псевдовиборів на території "ДНР" та "ЛНР".
"Тепер план Мореля став не ближче, а далі від можливості свого здійснення. Своїми указами сепаратисти підірвали можливість реалізації політичного компромісу. Якби вони не призначали "вибори", то Захід на нас тиснув би, ми були би вимушені обговорювати цей план. Але тепер ситуація виглядає проміжково-тупіковою", - говорить Фесенко.
Патова ситуація
У те, що сепаратисти відмовляться від проведення своїх фейкових виборів, не віриться. Якби указ не було підписано, то ще можна було би "дати задню". Але тепер це буде виглядати як слабкість в очах "ватного електорату".
Поки що вони навіть не підписали домовленості про відведення озброєнь калібром до 100 мм, яких досягли у вівторок у Мінську. Обіцяють зробити це в четвер.
Україна навряд чи піде на якісь політичні компроміси у період проведення псевдовиборів. Бо інакше це виглядатиме як певне визнання легітимності самопроголошених "ДНР" та "ЛНР".
Тому Париж навряд чи стане фінальним місцем зустрічі "нормандської четвірки".