Чому українцям доведеться змиритися зі "зрадою" на Донбасі

Під час зустрічі "Нормандської четвірки" у Парижі було зроблено кілька гучних заяв про проведення місцевих виборів на окупованому Донбасі. Обговорювався і особливий закон про вибори, і амністія, і відновлення кордону. Варто підкреслити, що паризькі домовленості були усними. Неодноразово наголошувалось, що основоположним документом так і залишається угода, укладена під час Мінська-2, яка виключає "псевдовибори" в "ЛНР" та "ДНР".

За підсумками паризьких перемовин президент Франції Франсуа Олланд сказав, що "вибори" на Донбасі 18 жовтня проводити в жодному разі не можна, бо це зламає всі попередні домовленості.

Спочатку реакція сепаратистської "влади" була досить різкою: вибори будуть без сумніву.

Однак вже сьогодні їх риторика дещо змінилася - Путін таки дав команду не проводити псевдовиборів. Тепер джерело у контактній групі повідомляє, що сепаратисти готові перенести дату волевиявлення, але при виконанні деяких їх "умов" - отже, торги за проведення місцевих виборів на Донбасі офіційно розпочато.

Найближчим часом стане зрозуміло, чи вдасться Путіну легалізувати у "Новоросії" маріонеток Кремля, чи місцеві вибори таки стануть першим кроком до реінтеграції Донбасу в Україну

Закони для терористів

Проведенню місцевих виборів на Донбасі передує нелегкий законодавчий процес та шлях парламентських битв і компромісів.

Для реалізації процесу виборів необхідно три умови. По-перше, прийняти закон про проведення місцевих виборів на територіях з особливим статусом. По-друге, прийняти закон про амністію. По-третє, внести нові редакційні правки у вже існуючий закон про особливий статус Донбасу від 16 вересня 2014 року.

Пригадуючи кривавий теракт 31 серпня під Радою, яким скінчилось голосування за зміни до Конституції щодо децентралізації, навіть страшно уявити до чого може призвести, наприклад, голосування за амністію бойовикам.

Усі ці питання гостро сприймаються не тільки в суспільстві, а і в стінах Ради.

Голосування за закони по виборам на Донбасі прогнозовано внесе розбрат в і без того хитку коаліцію.

"Це призведе до відходу малих фракцій з коаліції. Мова йде більшою мірою про "Самопоміч", меншою про "Батьківщину". Однак, варто зазначити, що необхідна більшість для голосування все одно набереться. Адже "Блок Петра Порошенка", "Народний фронт", "Воля народу" та Опоблок все ж таки голосувати будуть", - коментує для Еспресо.TV політолог Антон Круть. 

"Зрада" Мореля

Як повідомляють джерела іноземних ЗМІ, у Парижі також гостро обговорювали так званий план Мореля для Донбасу. Варто нагадати, що цей план передбачає вибори у зоні АТО за українським законом, але за правилами сепаратистів. А саме: закриття кордону та роззброєння після проведення виборів, а не до, легалізація виборів через спостереження ОБСЄ. Окремим пунктом наголошується, що брати участь у виборах зможуть тільки політичні сили, зареєстровані в Україні до 2014 року, що нібито має виключити участь Моторол, Гіві та інших "польових командирів".

Цікаво, що вчора Порошенко заявив, що ніякого "плану Мореля" по Донбасу та проведення там виборів "не існує і не існувало". Однак, чисельні публікації в іноземних ЗМІ свідчать про протилежне. Тут, швидше за все йдеться про те, що меседжі Порошенка для зовнішніх партнерів та внутрішнього користувача можуть істотно різнитися.

Адже президент розуміє, що не коментувати таке гостре питання він не може, але і заявити про можливе впровадження плану Мореля також – адже це знову буде "зрада зрад".

"Президенту важко пояснити людям, що Україна цю війну не виграла, і ми не в тому стані, щоб з позиції переможця щось вимагати. Мінськ-2 підписувався в умовах фактичної поразки під Дебальцевим. На жаль, всі досягнення у цій війні робляться не за столом переговорів, а на полі бою, і ми зараз пожинаємо плоди того, що відбулося в лютому", - вважає Круть.

Як вже писалось, остаточного рішення "на папері" з приводу того, чи стане план Мореля основою для виборів, не було. Найперше це говорить про те, що все ще буде детально обговорюватись. У листопаді відбудеться чергова зустріч "нормандської четвірки" у форматі глав МЗС. Отже, робити висновки, чим скінчиться "Морелізація Донбасу" ще зарано.  

Вибір Донбасу

На цьому етапі здається, що знайти компромісне рішення майже нереально. Проведення виборчого процесу в зоні бойових дій залишає більше питань, ніж відповідей.

"Тут важливі не самі механізми закону, а питання, які передують виборчому процесу відновлення української влади, українська символіка, робота правоохоронних органів, робота українських спецслужб. Тобто необхідно спочатку забезпечити безпечність процесу, можливість спостереження ОБСЄ, мовлення українських ЗМІ та телеканалів. Як все це реалізувати зараз – ось головне питання", - пояснює голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.  

Яка не була б остаточна законодавча база по виборах на Донбасі, та чим би не завершилися чергові переговори, зрозуміло одне: при сьогоднішніх розкладах у проукраїнських сил в "ЛНР" і "ДНР" немає жодних шансів. Допоки телевізор працює, а через кордон йдуть незліченні білі вантажівки, "Новоросія" обиратиме місцевих царьків.