Прохань і благань гімнастів обладнати зал сучасним килимом за останні рік-два було немало. Навіть заява чемпіона світу з вправ на брусах Олега Верняєва про те, що в багатоборстві він втратив нагороду саме через цей злощасний вид, не справили на Міністерство спорту та державу жодного враження.
Першим, хто відреагував на потреби успішного для України виду спорту, став президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. У травні він пообіцяв спортсменам і тренерам, що найближчим часом вони матимуть такий жаданий поміст. Проте на базу в Кончу-Заспу обновка надійшла аж через п'ять місяців – за тиждень до відльоту збірної на чемпіонат світу в Глазго.
Реалізація обіцянки виявилася непростою. Спочатку НОК треба було знайти кошти, адже килим коштує недешево – близько 40 тис. євро. Та це було лише півсправи. Домовившись з фірмою-поставником Janssen fritsen, постало питання розмитнення. Відповідно до українського законодавства за ввезення цього імпортного продукту треба було сплатити 50% (!) від вартості товару.
Здавалося б, громадська організація (а саме такою є НОК) намагається допомогти державі утримувати і готувати чемпіонів (а збірна і сама олімпійська база утримуються з державного бюджету), але вона повинна за це прагнення ще й доплатити в державну казну кругленьку суму. Ініціатива – невдячна річ, яка приносить покарання.
У НОК почали шукати варіанти, як можна уникнути такого здирництва. Зрештою, допомогли Європейські олімпійські комітети, які начебто від себе прислали килим українській збірній. А в цьому разі мито значно відрізняється від того, ніж якби його ввезла українська організація.
Така багатоходівка вимагала чимало часу. Адже в кожній країні своє законодавство, податкова система, і все це треба вибудувати в один ланцюг, щоб і в документах, і в діях все було юридично правильно і законно.
Хай там як, та килим від НОК все ж таки прибув до своїх щасливих власників – українських гімнастів.
А от від держави збірна й досі чекає обіцяного… Нагадаємо, що вслід за Бубкою з подібною заявою виступило і Міністерство спорту, пообіцявши не лише килим, а все гімнастичне обладнання – і для чоловічої, і для жіночої збірних. Зазначимо, що державній структурі це зробити можна лише через тендер.
Наразі є приємна новина: ця процедура закінчена, і перевагу віддали тій же фірмі – Janssen fritsen. Поки що це всі зрушення, якими можуть похвалитися в Міністерстві.
Чи приїдуть всі гімнастичні снаряди, скажімо, хоча б до нового року – ніхто не знає. А обладнання не завадило б – бруси, на яких Верняєв напрацьовує свою чемпіонську комбінацію, вже розхитані, змушуючи думати не про чистоту виконання, а про безпеку.