1. Закон про реадмісію.
Ухвалено за основу. Йдеться про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з цим законом суди мають розглядати невідкладно:
а) позови Державної міграційної служби або СБУ щодо примусового видворення іноземців, осіб, які не мають громадянства, що підлягають примусовому видворенню або з метою ідентифікації та забезпечення їхньої передачі відповідно до міжнародних договорів про реадмісію, розглядаються адміністративними судами невідкладно;
б) заяви іноземців та осіб, які не мають громадянства, щодо оскарження рішень про їхнє примусове повернення в країну походження або третю країну;
Діюча сьогодні норма передбачає, що такі позови розглядаються протягом п'яти днів.
Законопроект про реадмісію (№3154) підтримали 310 народних депутатів.
2. Закон про підслідність.
Ухвалений у другому читанні та в цілому. Закон вносить зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підслідності органів досудового розслідування.
Зокрема йдеться про чітке розмежування того, який орган які злочини має розслідувати. Зокрема, законопроект передбачає, що СБУ розслідує лише злочини у сфері національної безпеки і оборони та пов’язані з тероризмом.
Законопроект (№2542а) підтримали 325 народних депутатів.
3. Закони про спецконфіскацію та арешт майна.
Ухвалені в другому читанні та в цілому. Йдеться про арешт та спецконфіскацію майна осіб, яких звинувачують в корупційній діяльності.
Ці закони викликали найбільше суперечок і нарікань. Депутати проголосували за більш м'яку версію, ніж та, яку пропонував уряд. Зокрема, уряд пропонував блокувати кошти з моменту початку розслідування, натомість депутати – лише за наявності повної доказової бази.
Депутатську версію критикував голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він писав, що редакція закону від правоохоронного комітету ВР не дозволить ефективно блокувати кошти корупціонерів.
"Законопроекти в редакції правоохоронного комітету ускладнюють стандарти доказування та вимагають, аби на початку розслідування слідство мало повну доказову базу. На початковій стадії розслідування такої бази доказів не може бути апріорі", - попереджав експерт.
Голова представництва ЄС в Україні Ян Томбінський ще до голосування зазначив, що урядова версія цих законопроектів відповідає європейським стандартам.
"Нове законодавство щодо повернення і конфіскації активів, запропоноване Кабінетом міністрів України (йдеться, зокрема, про пакет законопроектів 2540a, 2541a, 3040), можна розглянути як конструктивну нормативну базу, що повністю відповідає європейським стандартам та реалізує їх. Запропонований урядом законодавчий пакет керується багатьма принципами, що містяться у законах ЄС", - йдеться у офіційному коментарі Томбінського.
Після голосування народний депутат Ірина Геращенко написала, що ухвалена редакція недосконала і, скоріш за все, до закону ще доведеться вносити правки.
"В світовій практиці подібне законодавство дійсно має більш жорсткі норми, аніж проголосовані сьогодні ВР. Чекаємо швидкої експертизи наших партнерів з ЄС і, як сьогодні оголосив прем'єр, у разі невідповідності дещо вихолощеного закону європейським директивам і практиці – терміново, ще цього тижня вносимо правки", - написала Геращенко.
Законопроект про арешт майна (№2540а) підтримав 291 депутат. Законопроект про спецконфіскацію (№2541а) підтримали 272 депутата.
4. Закон про антикорупційне національне агентство.
Ухвалений в другому читанні та в цілому. Йдеться про створення спеціального органу для виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
"Членів агенції обиратимемо через інтернет-голосування, щоб уникнути фальсифікацій, а затверджувати склад буде уряд. Саме агентство не зможе нічого робити протизаконного... Агенція сама буде продавати майно, якщо це передбачено законом, ніяких адміністраторів по управлінню, по контролю, по продажу майна в законі не прописано", - зазначив, представляючи законопроект, голова Комітету з питань запобігання і протидії корупції Єгор Соболєв.
Законопроект про антикорупційне нацагентство (№3040) підтримали 260 народних депутатів.
5. Антидискримінаційна поправка.
Голосування провалене. Йдеться про нову редакцію статті 2-1 Трудового кодексу, яка забороняє дискримінацію при прийомі на роботу за ознакою раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану і т.д.
Законопроект підтримало 207 народних депутатів, а для ухвалення потрібно 226 голосів.
"Згідно з листом пана Юнкера (голови Єврокомісії, – Ред.) вісім країн вимагають від України уточнення Трудового кодексу, де записано, що при працевлаштуванні забороняється будь-яка дискримінація, в тому числі за ознаками сексуальної орієнтації. Я думаю, парламент має піти на це", - сказав Юрій Луценко.
Після проваленого голосування спікер Ради Володимир Гройсман пообіцяв, що Рада повернеться до розгляду цієї поправки.
Народний депутат від БПП Володимир Ар'єв написав, хто саме не хоче голосувати за антидискримінаційну поправку: "Останній важливий євробезвізовий закон валять: "радикали" Ляшка, неформальний "Укроп" та "Відродження" Коломойського, "Оппоблок" та більшість "Самопомочі". Це все, що треба знати про нинішню ВР".
Голова комітету ВР з питань культури і духовності Микола Княжицький також сподівається, що депутати повернуться до голосування цього тижня.
"Ті, хто не голосував, фактично забороняють всім громадянам їздити до Європи без віз і ставлять хрест на всіх наших євроінтеграційних сподіваннях. Сьогодні вона не була проголосована, але врешті-решт це відбудеться. Часу чекати немає. Відповідальність на тих, хто за це не голосує, сподіваюсь, що вони це усвідомлять і цього тижня ми за неї проголосуємо. Така поправка існує в багатьох країнах, включаючи ті де церква відіграє велику роль, наприклад у Польщі. Ця поправка не підтримує якісь меншини – сексуальні, релігійні, а лише забороняє дискримінацію за цими ознаками при прийомі на роботу", - сказав Княжицький в ефірі Еспресо.TV.
Що далі
Ухвалені Верховною Радою закони має розглянути Єврокомісія, а за нею – Європейський парламент. Саме в останньому й будуть голосувати за надання чи ненадання Україні безвізового режиму.
За словами голови фракції БПП Юрія Луценка, правки від європейських чиновників можуть надійти протягом тижня.
"Зауваження європейських експертів до ухвалених законів можуть з'явитися протягом тижня. Закон передбачає підписання тут (у Верховній Раді, – Ред.) і президентом протягом 15 днів. За цей період європейці дадуть нам своє бачення і якщо будуть якісь радикальні розходження з європейськими принципами, парламент може через тиждень повернутися до цієї роботи", - сказав Луценко.
Поки що ж європейці відклали зустріч з українськими політиками, під час якої мали обговорити ухвалені закони. Чекають, чим завершаться ігри депутатів.