Російське рішення про запровадження проти України харчового ембарго з 1 січня 2016 року була очікуваним. Власне, саме такими діями російський президент Володимир Путін погрожував Віктору Януковичу, коли вимагав відмови від європейської асоціації. Ніякої економіки в цьому немає і бути не може - щоб там не розповідали російські чиновники та експерти.
Навіть зараз в якості основної проблеми від вступу в силу економічної частини угоди про асоціацію російський міністр економіки Олексій Улюкаєв називає "неконтрольований доступ товарів з ЄС через українську митну територію". Про це російські чиновники говорять уже кілька років поспіль. Чому при функціонуючих митницях європейські товари повинні потрапляти в Росію під маркою українських і чому росіян зовсім не турбують білоруські восьминоги, що плавають в російських супермаркетах, не пояснює ніхто.
Але питання тут не в російському ембарго. Питання в тому, що Росія готова зробити все, щоб задушити українську економіку. І для порятунку нам не потрібно просити чудовисько про пощаду - чудовиська не знають жалості. Для порятунку нам потрібно переорієнтувати економіку на більш перспективні ринки. У нашому випадку це ринки, яким цікава економіка, а не політика, прибуток, а не "русскій мір", мир, а не війна. А з Росією потрібно прощатися аж до одужання цієї території.
Але для переорієнтації потрібні справжні реформи. Справжня модернізація виробництва. Ми повинні відповісти собі на питання, чому росіяни так охоче купували українські продукти. Так, зрозуміло, в самій Росії їжа не витримує ніякої критики. Наша - якісніша і смачніша. Але чи витримаємо ми конкуренцію з європейською їжею? І якщо зможемо підкупити дешевизною, то чи забезпечимо належне перевезення товарів, їхнє збереження і надійність поставок? Це насправді важливі питання. Вже доводилося розповідати, що основний постачальник моркви на російський ринок - не самі російські господарства і не Україна. А Ізраїль. Тому що ізраїльтянам вдалося створити інноваційне та сучасне сільське господарство, а нам ще ні.
І якщо вже ми так любимо порівнювати себе з Ізраїлем в політичному сенсі, може для початку зрівнятися з ним в умінні поставляти моркву?